Скалярія Кої (Pterophyllum scalare var.)

Опис

Не всі природні форми акваріумних рибок відрізняються яскравим забарвленням. У природному середовищі це може стати на заваді виживанню особин. Наприклад, скалярії, що мешкають у природі, пофарбовані у непоказні кольори – сірувате тіло з темними смужками, що дозволяє їм ефективно ховатись у заростях рослин. Однак багато акваріумістів хочуть бачити у своїх акваріумах яскравих мешканців, які привертають увагу, і тут їм на допомогу приходять селекціонери, які ведуть важку та кропітку роботу над виведенням нових порід.

Загальні відомості

Скалярія кої (Pterophyllum scalare var.) – це селекційна форма звичайної скалярії, відмінна риса якої – триколірне забарвлення тіла (біле, чорне та червоно-помаранчеве). Є однією з найкрасивіших і найзатребуваніших варіацій.

Серед особливостей утримання породи варто виділити обов’язкову необхідність годувати риб кормами з високим вмістом натуральних каротиноїдів, щоб підтримувати яскравість червоно-помаранчевих плям, які особливо цінуються.

Зовнішній вигляд

Скалярії мають сплощене тіло з сильно подовженими плавниками. На вигляд рибки нагадують напівмісяць або трикутник. Подібна форма тіла дозволяє природним особинам відмінно маскуватися серед заростей водяної рослинності. Черевні плавники ниткоподібні. Тіло дорослої скалярії кої може досягати довжини 15 см, а з плавниками й до 20 см. Статевий диморфізм не виражений, у дорослих самців може спостерігатися опукліший лоб.

Забарвлення тіла представлене трьома кольорами: червоно-помаранчевим, чорним і білим. Це дуже нагадує популярне забарвлення китайських коропів кої, за що порода й отримала свою назву.

Варто зазначити, що ця порода відрізняється великою мінливістю. Плями на тілі можуть займати різну площу. Які гени відповідальні за переважання пігментів – невідомо досі, тому отримати стійкий помаранчевий колір поки що не виходить. На колір риб серйозно впливають умови утримання та годування.

При проживанні у комфортних умовах з віком колір скалярій коі стає ще інтенсивніший.

Тривалість життя складає 7-10 років.

Ареал проживання

Скалярія кої – селекційна форма, зустрічається лише в акваріумах любителів. Природні форми скалярій мешкають у річках Південної Америки, зокрема, Амазонці та її притоках. Рибки полюбляють водойми з повільною течією. Мешкають невеликими групами до 10 особин. У природному середовищі скалярії віддають перевагу теплій, м’якій і слабокислій воді. Такі ж умови рекомендується створити й при утриманні породистих скалярій кої.

Догляд і утримання

Розмір скалярій кої, які можна зазвичай зустріти у продажу, не перевищує 5-8 см. Найчастіше це вводить в оману деяких акваріумістів, і вони вирішують поселити цих риб в акваріуми невеликого об’єму. Дорослі скалярії – досить великі риби, й оптимальною для пари риб вважається ємність від 100 літрів і заввишки не менше 50 см. Утримувати рибок найкраще парами чи невеликими групами з 6-10 особин. У зграї скалярій кої встановлюється сувора ієрархія, домінуючою є одна пара, яка періодично показує свою перевагу над іншими особинами, влаштовуючи сутички.

На дно акваріума вкладається ґрунт, який підійде для вирощування живих рослин. Це може бути великий річковий пісок чи дрібна галька. В акваріумі необхідно створити зони з густою рослинністю, які слугуватимуть рибкам прихистком, та відкриті ділянки для плавання. Добре виглядають скалярії кої в оточенні натурального каміння та корчів. Рибки не риють ґрунт і зазвичай не обкушують рослини, тому ідеально підходять для акваріумів-травників.

При утриманні скалярій кої слід подбати про хорошу фільтрацію й аерацію акваріума, для чого використовуються зовнішні фільтри та продуктивні компресори. Рибки легко переносять яскраве освітлення, тому у виборі ламп бажано орієнтуватися на потреби рослин, що там вирощуються. Раз на тиждень необхідно підмінювати воду – до 20% від об’єму акваріума.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-28°С, pH=6,5-7,5, GH=5-15.

Погані умови утримання, безумовно, призведуть до втрати інтенсивності забарвлення скалярій кої, їх тіло стане бляклим, характерний блиск зникне.

Сумісність

Скалярія кої належить до родини Цихлових риб, але, незважаючи на це, має цілком спокійний і миролюбний характер. «Хижа» натура проявляється, мабуть, лише у період нересту, коли рибки відганяють чужинців від своєї кладки, або при утриманні у маленьких об`ємах. Брак простору підвищує агресивність риб.

Найкращими сусідами для скалярій кої стануть великі живородні рибки (молінезії, мечоносці), лабіринтові (ляліуси, гурамі), мирні сомики (анциструси, торакатуми, коридораси). Можна звернути увагу на великих харацинових – неонів, тетр, мінорів, а також райдужниць. Карликові цихліди, такі як апістограми, також стануть хорошими співмешканцями для скалярій кої.

Не рекомендується утримувати скалярій разом із барбусами. Помічено, що ці активні задираки общипують скаляріям коі плавники. Не варто підселяти скалярій і до золотих рибок через великі відмінності в умовах утримання.

Годування

Годування скалярій кої в домашніх умовах не складає жодних труднощів. Вони чудово поїдають якісні сухі корми у формі пластівців, чіпсів або гранул. Від живих і заморожених кормів краще відмовитись, адже вони незбалансовані та несуть загрозу зараження акваріума.

Скалярії кої часто харчуються на поверхні води, рідше – на середній глибині в акваріумі. Потрібно звернути увагу, що їм необхідні корми з високим вмістом каротиноїдів. Це дозволить підтримувати яскраве забарвлення червоно-помаранчевих плям.

Скалярій необхідно годувати кілька разів на день такою порцією корму, яку рибки з’їдять за кілька хвилин. Урізноманітнити раціон своїх вихованців вам допоможуть натуральні ласощі – це традиційні кормові організми (мотиль, дафнія, артемія, криль), які напевне припадуть до смаку скаляріям.

Розмноження та розведення

Статевозрілими скалярії кої стають у віці 8-12 місяців. Статевий диморфізм у рибок не виражений, і в ранньому віці відрізнити самця від самки практично неможливо. Основною ознакою у дорослих особин є лінія спини та черевця. У самок вона майже пряма, а ось у самців утворює кут. Також часто у жіночих особин не утворюється жировий бугор на лобі. Під час нересту також можна побачити у самок широкий яйцеклад. Скалярії кої – моногамні рибки, вони утворюють пари самостійно.

Плодючість самки може становити від 300 до 700 ікринок. Скалярії кої відрізняються добре вираженим батьківським інстинктом – турботлива пара регулярно вентилює кладку своїми плавниками і прибирає зіпсовані ікринки.

Інкубація ікри продовжується протягом 2 діб, після чого з неї з’являються перші личинки. Близько тижня вони харчуються своїм жовтковим мішком, а потім переходять на самостійне харчування.