Сіамський Півник супердельта (Betta Super Delta), в асортименті

Опис

Завдяки простоті утримання та розмноження, бійцівські рибки півники потрапили під пильну увагу селекціонерів по всьому світу. І тепер ми маємо величезну різноманітність порід, що відрізняються не лише за кольором, а й за формою плавників, насамперед хвостового. Саме цю ознаку і взяли за основу, щоб була можливість класифікувати наявні форми, що з’являються.

Загальні відомості

Півник супердельта (Betta Super Delta) – одна із селекційних форм сіамського півника. У таких рибок кут між крайніми променями хвостового плавця знаходиться в межах від 130 ° до 180 °, що відрізняє їх від звичайних “дельт”. Це одна з найкрасивіших варіацій півня, яка часто зустрічається у продажу. Як і інші півники, супердельта відносяться до лабіринтових рибок. У процесі еволюції вони сформувався особливий орган – лабіринт, що дозволяє використовувати для дихання атмосферне повітря. Орган виник як пристосування до виживання у водоймах з низьким рівнем кисню. Також бетти відомі своїм неуживливим характером: навіть у природі вони поодинокі, тому при зустрічі самців один з одним не уникнути поєдинку, який триває до повної перемоги однієї з особин.

Півник супердельта – гарний вибір для акваріумістів-початківців. Для утримання не потрібно буде великий акваріум, а створити комфортні умови буде простіше простого.

Зовнішній вигляд

Довжина тіла півника супердельта складає 5-6 см без урахування плавців. А вони у рибки справді шикарні. Хвостовий плавець має форму віяла і майже вдвічі вищий від самого тіла. Спинний та анальний нагадують чудові вуалі. Грудні плавці скромніші і загострені на кінцях.

Голова у рибок велика з характерним верхнім ротом, який у природі дозволяє півням ловити свою основну видобуток – комах, що плавають на поверхні води, та їх личинок.

Півник супердельта. Зовнішній вигляд

Півня супердельта відрізняються не тільки красивими плавцями, але і можуть бути пофарбовані майже у всі кольори веселки. Можна зустріти червоні, сині, зелені, блакитні, двокольорові форми та низку інших. У порівнянні з самцями, самки півників супердельта виглядають набагато скромнішими. Їхній хвіст хоч і розведений на такі ж кути, але набагато менше за розміром.
Забарвлення луски півників може змінюватися в залежності від оточуючих умов: під час нересту або сутичок з іншими самцями інтенсивність забарвлення зростає, а під час спокою – слабшає.

У комфортних умовах півники супердельта можуть прожити близько 3 років.

Сучасні селекціонери вивели понад 70 порід рибок півників, що відрізняються кольором і формою плавників. В акваріумах можна зустріти різні варіації чорних, смарагдових, блакитних, червоних, рожевих і білих тонів. Часто можна спостерігати, як луска півників грає і переливається під час руху та в яскравому освітленні.

Залежно від форми і розміру плавників виділяють близько десяти різновидів акваріумних півників. Наприклад: коронохвості, дельтахвості, двохвості та багато інших.

Історія виникнення

На початку XIX століття жителі Сіаму (сучасний Таїланд) стали звертати увагу на непоказних рибок, які відрізнялися вкрай агресивною поведінкою до своїх родичів. Їх стали регулярно використовувати для організації боїв на гроші, що підштовхнуло особливо підприємливих жителів до схрещування диких особин бета. Отриманих таким чином рибок називали Pla Kat, що в перекладі означає «риба яка кусає». Деякі з найбільш вдалих екземплярів були піднесені королю Сіаму і жили у нього в палаці.

У 1840 році кілька цінних екземплярів півників король Сіаму вручив датському лікарю і натуралісту Теодору Кантору. У своїх наукових працях доктор Кантор відніс новий вид до роду Macropodus. Але уже в 1909 році всесвітньо відомий іхтіолог Чарльз Тейт дав видові нову назву – Betta splendens. Найімовірніше, назва роду є відсиланням до існуючого в той час войовничого племені Bettah, а видова назва – видозмінена “splendid” (гарний, прекрасний).

Першими жителями Європи, які побачили півників, були французи та німці. Трохи пізніше, в 1910 році, рибка потрапила в США. Сюди її привіз Френк Локк, який став одним з перших селекціонерів, котрий отримав нову колірну варіацію акваріумного півника (хоча помилково назвав його новим видом – Betta cambodia).

Поява рибки бета на територіях колишньої Російської імперії пов’язана з іменами відомих акваріумістів В.М. Десницкого і В.С. Мельникова. Перший з них привіз велику колекцію екзотичних риб із Сінгапуру, а другий на початку XX століття першим в країні розвів цілий ряд лабіринтових риб. У його честь був названий престижний конкурс кращих бійцівських рибок.

Ареал проживання

Півник супердельта – плід багаторічної роботи селекціонерів, які в результаті схрещувань і ретельного відбору зуміли отримати настільки красиві форми. У природі таких рибок зустріти не вийде, адже такі шикарні хвости та яскраві забарвлення навряд чи стануть перевагою у виживанні.

Предки півників супердельта мешкають біля Південно-Східної Азії. Саме тут мешкають непоказні природні форми, які можна зустріти в повільно проточних або стоячих водоймах Таїланду, Камбоджі, Лаосу, В’єтнаму, Індонезії та Малайського півострова.  Їх можна зустріти в стоячих водоймищах, на рисових полях, в зрошувальних системах і навіть стічних канавах. Повсюдно бети виявляються у каламутних і бідних киснем водах рисових полів, а часто навіть в зливних каналізаціях великих міст. Виживати в таких екстремальних умовах півникам допомагає додатковий орган дихання – лабіринт.

Селекційні форми півників стали справжніми космополітами. Їх можна зустріти в акваріумах любителів по всій земній кулі. На регулярній основі проводяться місцеві та міжнародні виставки й конкурси, на яких можна зустріти самих незвичайних і яскравих представників акваріумного півника.

Догляд та утримання

Багато любителів починали свої перші кроки в акваріумістиці з придбання рибки півника. Це обумовлено приголомшливою витривалістю бети, можливістю утримувати в невеликих об’ємах акваріума (від 3 л) і відсутністю необхідності в аерації. Проте, догляд за півником в акваріумі має проводитися з урахуванням деяких особливостей цієї рибки.

Перш за все, необхідно визначитися з об’ємом і конфігурацією акваріума для півника. Найбільш підходящим варіантом буде класичний прямокутний акваріум об’ємом від 20 літрів. Він буде мати достатній об’єм для комфортного проживання рибки, а також дозволить встановити та задекорувати все необхідне обладнання.

Великою популярністю користується утримання півників в круглих акваріумах. Мінуси подібної ємності: маленький об’єм, труднощі з установкою обладнання та обслуговуванням, спотворення через опукле скло. Якщо бажання мати круглий акваріум з півником дуже сильне, рекомендується купувати фірмові круглі акваріуми з вбудованим обладнанням (вони мають необхідний набір обладнання для життєзабезпечення рибки, а також привабливий дизайн).

У невеликих акваріумах можна утримувати тільки одного самця півника і за бажанням кілька самок. Якщо планується утримувати кількох самців, то необхідно помістити їх в акваріум не менше 100 літрів з великою кількістю рослинності та схованок, або використовувати спеціальну пластикову перегородку, пронизану отворами для циркуляції води. Не варто утримувати півників парами, в цьому випадку, активний самець може забити не готову до нересту самку.

Акваріум повинен бути накритий кришкою або сіткою, щоб півник не вистрибнув з нього. При цьому самок півників можна утримувати групами в одному акваріумі.

Грунт найкраще використовувати темний, бажано розмістити його шаром 2-3 см, з таким гравієм рибки півники виглядають найбільш ефектно і контрастно.

Акваріумні півники – теплолюбні рибки, комфортна температура для них складає 24-26 °С. Відзначається, що чим вище температура води, тим яскравіше забарвлення півників. Оптимальні параметри жорсткості та кислотності 2-12 і 6,0-7,5 відповідно. Як уже згадувалося, наявність аерації в акваріумі для півників необов’язкова, але важливо щоб був газообмін з поверхнею води. Настійно рекомендується встановити в акваріумі фільтр, який дозволить воді залишатися прозорою (механічна очистка) і безпечною (знизиться ймовірність накопичення токсичного аміаку і його похідних). Щотижня необхідно підмінювати 25-30% води, в дуже маленьких акваріумах рекомендується робити підміни частіше – 2-3 рази в тиждень.

Наявність живих рослин в акваріумі з півниками буде позитивно позначатися на параметрах води.

До того ж, рослини послужать природними прихистком для мешканців акваріума. При установці штучних рослин або декорацій необхідно звернути увагу на відсутність гострих країв, об які можуть пошкодитися ніжні плавники риб.

Іноді бета дозволяють власникам себе гладити. Не варто зловживати цією процедурою, так як можна випадково пошкодити захисний шар слизу на лусці, що зробить рибку більш вразливою до захворювань.

Досить часто рибки лежать на дні акваріума або на боці біля самої поверхні. Це зазвичай лякає власників півників, однак для цих риб така поведінка є типовою і не представляє небезпеки. Бити на сполох варто лише в тому випадку, якщо подібне явище спостерігається тривалий час.

Середня тривалість життя півника в акваріумі становить 3 роки.

Сумісність

Задерикуватий характер акваріумних півників абсолютно не означає, що шлях до утримання їх у загальному акваріумі з іншими рибами повністю закритий. Можна виділити кілька груп рибок по сумісності з бетами:

1. Види, які вживаються добре: живородні пецилієві, коридораси, тернеції, расбори, райдужниці.
2. Види, які вживаються, але можуть щипати плавники: барбуси, скалярії, неони, мінори.
3. Абсолютно несумісні види: великі цихліди, піраньї, тетрадони, золоті рибки.

Важливо пам’ятати, що утримання півників з іншими видами можливе тільки в акваріумі відповідного об’єму. При запуску півника в загальний акваріум необхідно ретельно спостерігати за поведінкою бети. Якщо інші риби зазіхають на плавники, або сам півник атакує деяких мешканців, рекомендується відсадити його в окрему ємність.

Вкрай небажано сусідство бійцівської рибки та видів з довгими вуалевими плавниками або яскравим забарвленням – вони найчастіше можуть постраждати від нападу півника.

Самки поводяться спокійніше, проблеми утримання з іншими відповідними за розміром рибками у них виникають досить рідко.

Годування

Основою харчування півників в природі є водні комахи та їх личинки, зоопланктон. Рибки не гребують і окремими водоростями. При утриманні в акваріумі проблем з годуванням цих риб зазвичай не виникає. Кращими базовими кормами є повноцінні сухі корми – у вигляді пластівців, у вигляді привабливих плаваючих гранул, корм у вигляді гранул, що імітують личинки комах.

Для внесення різноманітності в процес годування півників можна використовувати ласощі.

Розмноження та розведення

Розведення акваріумних півників не складає особливих труднощів, навіть для новачків у цій справі. Бійцівські рибки мають яскраво виражений статевий диморфізм, тобто є значні відмінності між самцем і самкою: самці більші, з добре розвиненими плавниками та яскравим забарвленням, самки куди більш скромні на вигляд. Статевозрілими бети стають у 3-4 місяці. Варто зазначити, що у самки півника, яка довго не розмножувалася, ікра може перетворитися в пухлину і привести до загибелі, тому рибкам необхідно іноді забезпечувати нерест. У самців, які брали участь в розмноженні, плавники стають довшими. Немолодих півників на нерест саджати не рекомендується.

Рибки можуть нереститися у загальному акваріумі, але рекомендується для цієї мети завести окрему ємність. Рибки-півники поміщаються в нерестовик об’ємом від 20 літрів. Рівень води в акваріумі повинен бути 10-15 см. За допомогою терморегулятора необхідно підняти температуру води до 28 °С. Також слід додати кілька плаваючих рослин з дрібним листям (ряска, пістія) і невеликі укриття для самки. Грунт на дно класти не рекомендується: самцеві півника буде важко піднімати з гнізда ікринки, що випали. Аерація також не потрібна, струмінь повітряних бульбашок може зруйнувати гніздо. За один нерест може бути відкладено до 200 ікринок, але виживає зазвичай не більше 1/3.

Стимулом до нересту півників, крім підвищення температури, служить пом’якшення води. Зробити воду більш м’якою можна за допомогою спеціалізованих препаратів для зниження pH, або іншими способами.

За пару тижнів до нересту рибки півники повинні отримувати високобілкову дієту. Таке харчування сприятиме дозріванню ікринок і їх розм’якшенню, що дозволить уникнути їх застрягання у статевих органах самки при ікрометанні.

Першим в акваріум поселяється самець півника, який будує гніздо з повітряних бульбашок, скріплюючи їх власною слиною. Як тільки черевце самки почне збільшуватися, необхідно відсадити її в нерестовик, після чого настає процес запліднення ікри. Якщо минуло кілька днів, а нерест так і не настав, варто замінити самку півника на іншу. Самця також можна замінити, якщо він вкрай агресивний.

Коли самка рибки півника готова до ікрометання, вона підпливає до гнізда, самець обвиває її і допомагає видавити ікринки, одночасно запліднюючи їх молочком. Після закінчення процесу півник збирає ікринки які випали, й складає у гніздо з пухирців. Самку відсаджують, а новоспечений «батько» залишається наглядати за потомством до тих пір, поки мальки не зможуть самостійно плавати. Бета підтримує чистоту в гнізді, видаляє загиблі ікринки й повертає назад ті, що випали. Вночі бажано залишати в акваріумі для півника слабке освітлення. Справа в тому, що ікринки можуть випасти з гнізда під час відпочинку самця, і він не зможе повернути їх в гніздо. Слабке світло дозволить йому постійно залишатися в бойовій готовності.

Мальків півника після вилуплення годують «живим пилом», наупліями артемії або циклопа, перетертим яєчним жовтком. Через три тижні проводять перше сортування потомства півників, щоб не допустити поїдання великими особинами більше дрібних родичів. Лабіринт повністю формується у рибок півників у віці одного місяця. Щоб трохи прискорити цей процес, рекомендується знизити рівень води в нерестовику до 5 см і включити слабку аерацію. Як тільки бійцівські рибки починають проявляти агресію до своїх сусідів, півників розсаджують і утримують в окремих акваріумах.