Равлик Неретина Зебра (Neritina natalensis “Zebra”)

Опис

Вибір акваріумних равликів зараз не надто великий. Але серед них окремо стоять неретини, забарвлення яких надзвичайно красиве. Про правильне утримання, особливості годування та розмноження цих красенів ви дізнаєтесь.

Загальні відомості

Неритина (Neritina sp.) – велика група равликів, які живуть як у прісних водоймах, так і у морях. Названі равлики на честь одного з морських божеств грецької міфології. У фольклорі його описували як юнака дивовижної ​​краси.

Прісноводні види набули широкого розповсюдження в акваріумістиці завдяки високим декоративним якостям і здатності поїдати водорості.

Неретини – миролюбні равлики, ведуть переважно нічний спосіб життя. Приносять величезну користь акваріумістам, знищуючи водорості, при цьому роблять це дуже делікатно, не пошкоджуючи рослини. На відміну від багатьох інших акваріумних равликів, не розмножуються у величезних кількостях, що робить їх ще привабливішими.

Зовнішній вигляд

Равлики неретини мають яйцеподібну чи скруглену мушлю розміром до 3 см, яка є справжнім витвором мистецтва. У забарвленні переважають яскраві відтінки: помаранчеві, зелені, червоні й інші. Додатковою прикрасою слугують різні крапки, овали, смуги, роги та вирости. Навряд чи знайдуться два равлики з однаковим малюнком мушлі.

Кришка, що прикриває гирло мушлі (оперкулюм), – зовсім невелика. Нога та голова молюска практично повністю прикриті мушлею. Вони мають чорне чи буре забарвлення. На голові розташовуються ниткоподібні вусики, очі на невеликих горбиках та округлий рот.

Статевий диморфізм не виражений.

Тривалість життя в акваріумі складає 2-3 роки.

Ареал проживання

Неретини поширені на півдні Африки і навіть на південному сході Азії. Їх можна знайти у ставках, озерах, річках із прісною, солонуватою чи солоною водою.

Мешкають равлики на кам’янистому дні у місцях з великою кількістю корчів і водяної рослинності. Не зустрічаються на великих глибинах, адже харчуються вони лише водоростями, які потребують сонячного світла.

Догляд і утримання

Загалом неретини вважаються невибагливими черевоногими молюсками, які добре пристосовуються до життя у різних акваріумах, але варто врахувати кілька нюансів.

Незважаючи на невеликий розмір, не варто тримати неретин у тісноті. Це неминуче спровокує посилення харчової конкуренції, та й порушення балансу може бути викликане перенаселенням. Об’єм, що рекомендується для утримання однієї неретини, – 8-10 літрів. Акваріум має бути обладнаний кришкою, оскільки равлики можуть випадково вибратися з акваріума та загинути.

У якості ґрунту підійде будь-який придатний для вирощування акваріумних рослин. Рівень освітлення равликів ролі не відіграє.

Неретини не люблять акваріумів із високим вмістом азотистих сполук, тому селити їх можна лише у ємності з усталеним балансом і пам’ятати про щотижневі підміни поди (20% від об’єму акваріума).

В акваріумі обов’язково має бути фільтр і забезпечена аерація води.

Найкомфортнішою температурою для цих тропічних молюсків є 22-27°С. Найкраще, якщо вода буде помірно жорсткою (до 20 dGH) та лужною (pH=7.5-8.0). У кислій воді з браком мінеральних елементів у неретин часто спостерігаються проблеми з формуванням мушель.

Як і інші безхребетні, неретини надзвичайно чутливі до лікарських препаратів, що містять мідь. Тому при необхідності лікування риб обов’язково переконайтеся, що препарати не зашкодять цим молюскам.

Часто неретини гинуть майже відразу після поселення в акваріум. Зазвичай це пов’язано з різкою зміною параметрів води, яка погано переноситься равликами. Також варто звернути увагу, що запускати равликів у акваріум краще акуратно, гирлом донизу. На жаль, цим молюскам важко перевернутися самостійно, і це може спричинити загибель. Якщо равлик помер, то якнайшвидше приберіть його з акваріума. Тривале перебування загиблої неретини в ємності погіршить якість води, а сама вона набуде неприємного запаху.

Сумісність

Равлики неретини – миролюбні створіння, які не можуть заподіяти шкоди комусь із мешканців акваріума. Чого не можна сказати про деяких можливих сусідів.

Найкраще тримати неретин із невеликими декоративними видами риб або безхребетних. Це можуть бути живородні пецилієві, тетри, райдужниці, барбуси, сомики.

Небажані співмешканці – великі хижі риби, які можуть закусити равликом за зручної нагоди, а також види, що цілеспрямовано поїдають молюсків – боції, тетраодони. Хижих равликів хелен також краще виключити зі списку можливих сусідів. Неретини можуть жити з іншими равликами, які поїдають водорості (ампулярії, фізи та інші), однак не можна забувати, що серед цих видів буде конкуренція за харчові ресурси, тому подібне сусідство можливе лише у достатніх за об’ємом акваріумах.

Годування

Неретини – повністю рослиноїдні равлики, які харчуються водоростями та відмерлими частинами водяних рослин. Роблять вони це із завидною завзятістю, досить швидко очищаючи скло акваріума, ґрунт і декорації від нальоту. При цьому самі живі рослини равлики зовсім не пошкоджують, що уможливлює їх утримання у травниках. Проте варто розуміти, що неретини – це лише помічники у боротьбі з водоростями, але не панацея. Щоб позбутися нижчих рослин, потрібно знайти причину порушення балансу в акваріумі та усунути її.

У деяких випадках необхідне додаткове підгодовування равликів. Для цього використовують корми з високим вмістом водорості спіруліни.

Неретини мають одну цікаву особливість, якої зовсім не варто лякатися. Іноді вони зупиняються на одному місці і деякий час (аж до кількох днів) зовсім не рухаються. Збоку може здатися, що равлик загинув, однак не поспішайте робити подібні висновки, згодом молюск продовжить займатися своїми справами.

Розмноження та розведення

Розведення равликів неретин у домашніх умовах – відносно складний процес. Пов’язано це з тим, що ікра проходить інкубацію у солоній воді, після чого молоді особини повертаються у прісні водойми.

Равлики роздільностатеві, але статевий диморфізм відсутній, тому на розмноження слід посадити близько 10 особин, щоб напевно вгадати зі статтю.

Ікра у неретин досить своєрідна. Вона відкладається на тверді поверхні у формі щільних білих крапок довжиною до 3 мм, які досить важко відокремити від субстрату.

Після виявлення ікри вона разом з елементом декору переноситься до окремого акваріума. Зробити це треба не пізніше третьої доби після відкладання ікри. Далі воду в акваріумі з яйцями потроху підсолюють.

Варто зазначити, що ікра неретин у великих кількостях може порушити естетику акваріума, і багатьом шанувальникам це не подобається.