Равлик Мариза (Marisa cornuarietis)

Опис

Щоб урізноманітнити населення свого акваріума, любителі часто заводять різноманітних безхребетних. Не останнє місце у списку таких вихованців займають равлики. Серед них зустрічаються як дрібні «сміттєві» види, так і дуже красиві великі молюски. У нашій статті ми розповімо вам про утримання маризи – симпатичного смугастого равлика, який полюбився акваріумістам, навіть незважаючи на гастрономічну любов до живих рослин.

Загальні відомості

Равлик Мариза (Marisa cornuarietis) – акваріумний равлик, який славиться надмірним апетитом. Своє походження молюск веде з Південної Америки. Є близьким родичем широко відомої ампулярії.

Типовий рослиноїдний вид, який не варто саджати до акваріума-травника. При найменшій нестачі корму равлики візьмуться за живі рослини і можуть з’їсти їх під корінь. Апетит молюска навіть використовують у деяких країнах для боротьби з інвазивними видами рослин.

Тим не менше, равлик має ефектний зовнішній вигляд завдяки своїй великій мушлі та контрастним смужкам на ній.

Зовнішній вигляд

Равлики маризи є власниками щільної спірально-закрученої мушлі з 3-4 витків. Вона сплощена, її ширина може досягати 2 см, висота близько 5 см. Кришечка, що прикриває гирло, досить мала й повністю ховається у мушлю.

Забарвлення мушлі варіабельне та змінюється від жовтого до коричневого з рядом поздовжніх смужок. Існують форми з однотонним забарвленням без смуг. Саме тіло шоколадного чи тілесного кольору, часто з невеликими крапками.

Дихає молюск за допомогою зябер або легені. Для роботи останньої маризи змушені підніматися до поверхні води та викидати коротку (до кількох міліметрів) дихальну трубку. Рот у формі хоботика. У головній частині розташовуються рухливі щупальця, в основі яких знаходяться органи зору, які, проте, здатні розрізняти лише темні та світлі області.

При необхідності поласувати білковою плівкою на поверхні акваріума маризи скручують підошву ноги на кшталт воронки та ротом ковтають їжу.

Нога у маризи мускулиста. Завдяки їй молюск здатний розвивати досить високу швидкість.

Тривалість життя равликів мариз у домашніх умовах складає 2-4 роки.

Ареал проживання

Батьківщиною равлика маризи є Південна Америка. Він мешкає у Бразилії, Венесуелі, Гондурасі, Колумбії, Коста-Ріці та Панамі у прісних водоймах із повільною течією.

Зустріти його можна у зрошувальних системах, болотах, озерах і ставках. Живуть маризи на невеликій глибині посеред густих чагарників водяних рослин. Зрідка равликів знаходять у солонуватих водах. Встановлено, що маризи непогано переносять підвищену солоність, проте розмножуватись у такій воді не можуть.

Завдяки штучному розселенню ареал маризи значно розширився. Станом на зараз равлика можна виявити у південних штатах США та на Кубі.

Догляд і утримання

Утримання равликів мариз у домашніх умовах не становить жодних труднощів. Мінімальний рекомендований об’єм для групи молюсків становить 20 літрів. Акваріум має бути обладнаний кришкою, тому що маризи – любителі вирушити у «підлогову» подорож.

Маризам необхідно періодично спливати на поверхню води, щоб подихати, тому не забудьте про те, що між поверхнею води та кришкою залишався повітряний прошарок.

Вітається хороша фільтрація й аерація.

Особливу увагу варто приділити параметрам води в акваріумі. Найкраще підійде вода середньої жорсткості (8-25 dH) із слаболужною реакцією (pH=7.5-8.0). Подібна вимога пояснюється тим, що у м’якій і кислій воді у мариз починаються проблеми з розвитком мушлі.

Маризи – тропічні равлики, тому люблять теплішу воду. Комфортна температура для молюсків – 21-25°С. За більш високих показників у мариз прискорюється метаболізм, активність і швидкість розмноження, проте скорочується термін життя.

Сумісність

Маризи – миролюбні равлики, які не нападатимуть на риб. У небезпеці, мабуть, лише ікра, яка може стати обідом молюсків. В іншому обмежень для спільного проживання практично немає.

Виключити з цього списку рекомендується лише великих цихлід, а також відомих любителів їсти равликів – боцій, тетраодонів.

Добре равлики поєднуються із золотими рибками, яких зазвичай тримають без живих рослин.

Дрібні види риб (гупі, неони, тетри тощо), мирні сомики (анциструси, коридораси) відмінно уживаються с маризами.

Не рекомендується використовувати мариз у акваріумах із великою кількістю живих рослин: равлики напевно погризуть їх.

Годування

Маризи належать до всеїдних равликів, тому ніколи не виникне проблем із їх годуванням. Вони поїдають відмерлі рослинні рештки, нитчасті водорості, бактеріальний наліт, ікру риб і, звісно, сухий корм. Особливо добре підійдуть таблетки для донних риб з високим вмістом спіруліни. Враховуючи чудовий апетит мариз, годувати їх потрібно регулярно.

Розмноження та розведення

Маризи – роздільностатеві равлики. Відрізнити самця від самки дозволяє забарвлення ноги: у жіночих особин він шоколадний, а у чоловічих – бежевий із плямами.

Спарювання тривале, часом розтягується на кілька годин. Слід зазначити, що процес відбувається лише у теплій воді (25-27°С). Самка відкладає ікру у драглистому коконі на листя рослин або декорації. Яйця виглядають як білі плями розміром трохи більше 1 мм. Але поступово збільшуються до 4 мм.

Інкубація ікри триває два-три тижні, після чого молодь виїдає оболонку кокона та виходить назовню. Перший час вони тримаються групою й доїдають залишки свого старого будинку, після чого розповзаються акваріумом у пошуках їжі. Незважаючи на те, що яєць може бути більше сотні, виживають далеко не всі равлики. Частина гине від нестачі корму, частину засмоктує у фільтр.