Пецилія (Xiphophorus maculatus) мікс

Невелика живородна рибка пецилія улюблена вже не одним поколінням акваріумістів. Привабливий зовнішній вигляд, невибагливість і легкість розмноження в акваріумі роблять її хорошим вибором для акваріумістів початківців.

Загальні відомості

Плямиста пецилія (Xiphophorus maculatus), раніше звана також платіпецилія, за сучасною класифікацією вже не відноситься до роду Пецилії (Poecilia). Вчені-систематики після останньої ревізії віднесли її до роду Мечоносець (Xiphophorus), тому з точки зору науки правильніше називати цю рибку мечоносцем, але історичне найменування щільно закріпилося в середовищі акваріумістів, тому застосовується набагато частіше.

Пецилії відносяться до групи живородних риб. Це означає, що для виду характерне не метання ікри, а народження вже сформованих мальків.

Зовнішній вигляд

Розмір пецилій в акваріумі зазвичай не перевищує 5 см. Тіло вкорочене, хвостовий плавник широкий. Забарвлення тіла відрізняється великою різноманітністю. І якщо природна форма досить непримітна (жовто-коричневе тіло з двома темними плямами біля хвоста), то сучасні акваріумні варіації бувають червоного, жовтого, плямистого й інших кольорів. Також може відрізнятися форма плавників. Пецилія балон – селекційна форма з округлим тілом і викривленим хребтом. Існують також і вуалеві форми з видовженим спинним плавником.

Ареал проживання

Пецилії широко розповсюджені в Південній частині Північної Америки (штати Каліфорнія, Колорадо, Флорида), а також в Центральній Америці (Мексика, Гватемала). Віддають перевагу водоймам з прісною водою, але дуже часто зустрічаються в низинах річок, які впадають в Атлантичний океан, де вода за рахунок перемішування має підвищену солоність. Грунт в таких біотопах зазвичай мулистий, з густими заростями рослин. Найпривабливіші особини живуть на півострові Юкатан.

Види пецилій

Все різноманіття забарвлень і форм сучасних пецилій – результат тривалої селекції. Можливість схрещування з мечоносцями також дозволило створити велику кількість гібридів.

Пецилія Міккі Маус

Свою назву ця селекційна форма отримала за незвичайний малюнок, розташований в основі хвостового плавця: в центрі одна велика чорна пляма, з боків – дві маленьких. Це дуже нагадує силует відомого мультиплікаційного героя – мишеня Міккі Мауса. Основне забарвлення тіла при цьому може бути дуже різноманітне: від золотистих до блакитних відтінків.

Пецилія чорна

Особливістю цієї форми є переважно чорне забарвлення тіла. Однак пецилії ніколи не бувають абсолютно чорними. Їх голова, плавники і хвіст пофарбовані в світліші тони (червоний, помаранчевий і т.п.).

Пецилія червона

Саме з цією формою пов’язана плутанина та численні помилки. Справа в тому, що при визначенні необхідно дивитися не тільки на колір корпусу, а й плавників. Широко поширені й популярні пецилії з червоним тілом і чорним хвостом відносяться до іншої групи. Червоними ж пециліями за всіма канонами прийнято називати рибок з чистим червоним забарвленням тіла та плавників (які іноді можуть бути напівпрозорими).

Пецилія блакитна

Тіло даної форми пецилії забарвлене в блакитний колір, який у відбитому світлі має характерний неоновий або металевий блиск. Визначають таке забарвлення особливі клітини – ірідофори. Частково подібне забарвлення може бути присутнім і у інших порід.

Пецилія біла

До цієї групи належать пецилії, у яких в процесі створення були «відключені» гени, що відповідають за формування пігментів тіла. Тому тіло не має ніяких кольорів, крім білого. Через луску часто проглядаються внутрішні органи і червоні зябра. Плавці при цьому можуть відрізнятися за кольором від корпусу. Досить рідкісна порода, так як потомству подібний фенотип практично не передається.

Пецилія балон

Пецилія балон привертає увагу своєю незвичайною формою тіла. Вона практично округла з випираючим черевцем. Саме тіло вкорочене, хребет викривлений. Незважаючи на екстравагантну форму, ця рибка дуже популярна в акваріумістів. Велика кількість колірних варіацій відіграла в цьому не останню роль. Можна зустріти золотисте, мармурове, сріблясте, чорне і червоне забарвлення. Варто відзначити, що при розведенні рибки народжуються з прямим хребтом, який деформується вже в процесі дорослішання.

Цей різновид відносно незграбний, тому в сусіди їй краще не вибирати дуже рухливих рибок.

Пецилія редиска

Дуже цікава селекційна форма пецилії. Була виведена ще в 70 роки XX століття. Головна відмінність від інших різновидів – незвичайна будова хвостового плавника. Він має форму ромба, в центральній частині продовжується широка або вузька смужка. Забарвлення тіла може бути різноманітним, але класичною вважається червоне тіло і чорний хвіст, що з боку дійсно нагадує «редиску», витягнуту з землі. Утримання і годування виду нічим не відрізняється від інших різновидів.

Догляд та утримання

Пецилії – досить невибагливі в утриманні рибки, але, тим не менш, вимагають створення певних умов, в яких їм буде максимально комфортно.

Для риб підійде акваріум від 15 літрів на пару. Але з огляду на, те що утримати рибок краще невеликими зграйками від 6 особин, а також на високу плодючість виду, краще зупиниться на акваріумі від 60 літрів.

Ємність для утримання пецилій повинна обов’язково мати кришку, так як вихованці можуть випадково вистрибнути.

Необхідно забезпечити рибок хорошою фільтрацією і аерацією, особливо при щільній посадці риб.

Грунт краще вибрати темний. У природному середовищі існування пецилії віддають перевагу водоймам з густою рослинністю, тому в акваріумі необхідно посадити велику кількість рослин, не забуваючи, звичайно, залишити місце для вільного плавання, адже пецилія дуже рухлива рибка. Добре підійдуть криптокорини, ехінодоруси, елодеї, роголист та інші. Не зайвим буде завести річчію, в ній можуть ховатися мальки.

Оптимальні параметри води для утримання пецилій: T=24-27°C, pH до 8, GH=10-20.

Варто звернути увагу, що пецилії – любителі жорсткої води, в дуже м’якій воді в них розвивається схильність до захворювань. Для підвищення жорсткості можна використовувати мармурову крихту. Рекомендуються щотижневі підміни води до 20% від об’єму акваріума.

Відносно пецилій гостро стоїть питання періодичного підсолювання води. Рибки без проблем переносять підвищену солоність. Але в більшості випадків захоплюватися цим не варто, сіль краще застосовувати тільки в якості лікарського засобу.

Статеві відмінності

Як і у інших представників живородних коропозубих, у пецилій яскраво виражена різниця між самцями і самками. Перш за все самки набагато більші за самців, мають округліше черевце і менш яскраве забарвлення. Але основна розпізнавальна статева ознака – це наявність у самця особливого органу – гоноподію. Він являє собою видозмінений анальний плавник, який служить органом копуляції. При розмноженні гоноподій використовується як жолоб, по якому стікають статеві продукти, також на ньому розташований гачок, який дозволяє краще утримуватися при заплідненні, багаторазово підвищуючи шанси на появу потомства. У самки плавник широкий, звичайної форми.

Сумісність

Пецилії – миролюбні рибки. Вони прекрасно співіснують як зі своїми родичами, так і з іншими видами риб. Кращими сусідами для пецилій стануть спокійні невеликі мешканці зі схожими умовами утримання.

Найбільш придатними співмешканцями стануть рибки, які віддають перевагу жорсткій воді: гупі, молінезіі, мечоносці, деякі соми, райдужниці.

Непоганими сусідами стануть скалярії, тетри, даніо, гурамі та барбуси. Але в будь-якому акваріумі обов’язково має бути достатня кількість укриттів, щоб в разі небезпеки пецилія могла сховатися від нападу.

Звичайно, ж великі агресивні цихліди (астронотуси, акари), а також популярні холодноводні види: золоті, коропи кої, несумісні з пециліями.

Годування

У природі пецилії харчуються дрібними комахами і водоростями. Рослинна клітковина необхідна пециліям для хорошої роботи шлунково-кишкового тракту. В акваріумі пецилії поїдають будь-який вид кормів і досить невибагливі в їжі.

В акваріумі рибки зазвичай плавають у верхніх і середніх шарах води, тому пециліям зручніше їсти корми у вигляді пластівців або чіпсів. Найбільш популярними колірними варіаціями пецилії є: червоні, оранжеві, жовті. Для посилення природного забарвлення рибок добре підійдуть корма, які містять натуральні підсилювачі кольору, що зробить ваших рибок ще яскравішими. У раціоні пецилій обов’язково повинні бути присутніми корми з рослинним компонентом. Іноді можна побалувати своїх вихованців смачними і корисними ласощами (мотиль, дафнія та ін.).

Годувати пецилій необхідно кілька разів на день невеликими порціями, які рибки можуть з’їсти за кілька хвилин.

Розмноження та розведення

Розведення пецилій, як і інших живородних коропозубих, не представляє особливої складності завдяки яйцеживонародженню. Запліднення у рибок внутрішнє й ікра розвивається в статевих шляхах самки. В результаті на світ з’являється вже сформований мальок, здатний до самостійного харчування. Все це дуже сильно підвищує шанси на виживання.

Статевий диморфізм у рибок яскраво виражений. Статевозрілими пецилії стають у віці 5-6 місяців. Розмноження можливо як в загальному акваріумі, так і в нерестовому. Зазвичай самка виношує малька 1,5-2 місяці. Перед самими «пологами» пляма біля анального плавника стає темнішою. Плодючість самки може досягати 80 мальків.

Щоб максимально зберегти потомство, рекомендується відсадити самку в окремий нерестовий акваріум. Воду можна взяти прямо із загального акваріума. У нерестовище необхідно помістити дрібнолисті рослини, де зможуть ховатися мальки. У нерестовому акваріумі необхідний фільтр і хороша аерація. Не можна забувати про регулярні підміни води. Після закінчення нересту самку бажано прибрати, щоб виключити поїдання мальків.

В якості стартового корму добре підходить спеціалізований корм для мальків всіх риб. Для правильного росту і розвитку рекомендується годувати мальків 4-6 разів на день. В таких умовах мальки швидко ростуть, мають яскраве забарвлення і здоровий вигляд.