Пецилія червона корал (рубін) (Xiphophorus maculatus Red Platy Fish)

Опис

Пецилії – популярні акваріумні рибки, які одні з перших з’явились у домашніх акваріумах. Їх цінують за відносно невеликий розмір, миролюбну вдачу, а також за простоту в утриманні та розмноженні. Остання властивість зумовила появу величезної кількості селекційних форм пецилії, що відрізняються кольором тіла та формою плавників.

Загальні відомості

Пецилія червона (Red Platy Fish) – селекційна форма звичайної пецилії (Xiphophorus maculatus), відмінною рисою якої є однотонне червоне забарвлення тіла. Дуже часто червоними пециліями називають форми з червоним тілом і чорним хвостом, але це не зовсім коректно.

Є однією з найпростіших в утриманні рибок, тому нерідко стає вибором акваріумістів-початківців. Завдяки невеликим розмірам вихованців немає необхідності заводити акваріум великого об’єму. Великий плюс червоної пецилії – живородіння: рибки приводять у світ не ікру, а вже готових мальків. Це дозволяє легко розмножувати рибок у домашніх умовах і навіть спробувати свої сили в селекції.

Зовнішній вигляд

Дорослі пецилії виростають до 5 см у довжину. Тіло у них, на відміну від найближчих родичів – мечоносців – вкорочене, з широким хвостовим плавником. Існує різновид «балон» з сильно випуклим черевцем. Плавники можуть бути звичайними й вуалевими.

Голова у червоних пецилій загострена, з невеликим ротом і парою великих очей.

Тіло пецилії пофарбоване однотонно. Колір варіюється від помаранчевого до яскраво-червоного. Плавники можуть бути забарвлені у тон тіла чи залишаються прозорими.

Ареал проживання

Червона пецилія є селекційної формою, зустріти її в живій природі не вийде. Настільки яскравий окрас рибок миттєво привернув би увагу хижаків.

Пращур породи – звичайна пецилія, мешкає на території Центральної Америки (від Мексики до північного Белізу), а також у південній частині Північної Америки. Рибок можна зустріти у прісноводних водоймах із повільною течією, а також у місцях впадання річок в океан, де солона вода змішується з прісною. Люблять біотопи з густими заростями рослин і мулистим ґрунтом.

Догляд і утримання

Проблем з утриманням пецилій у домашніх умовах не виникає. На пару рибок буде досить акваріума від 15 літрів. Але краще відразу завести 40-60-літровий акваріум, адже рибок краще тримати групами, та й темпи розмноження у них високі. Червоні пецилії – стрибучі рибки, тому подбайте про наявність кришки чи покривного скла.

Оформити акваріум із червоними пециліями найкраще у природному стилі. Для цього використовуються дрібний темний ґрунт, натуральні корчі та каміння. Пецилії люблять густі зарості акваріумних рослин. Однак місце для вільного плавання також варто залишити. Посадити можна криптокорини, ехінодоруси, гігрофілу, людвігію, папороті, елодею. Корисно додати роголист або річчію, в них будуть ховатися мальки.

Червоні пецилії люблять чисту та багату на кисень воду, тому варто обладнати акваріум продуктивним фільтром і компресором. Не забудьте і про терморегулятор, адже пецилії – мешканці тропічних широт і люблять більш теплу воду.

Щотижня потрібно підмінювати 20% об’єму води в акваріумі, щоб не допустити накопичення небезпечних продуктів обміну речовин. Найчастіше для підмін використовують воду з водопроводу, яка, на жаль, нерідко містить небезпечні для риб сполуки, скажімо, хлор, хлорамін, важкі метали. Щоб уникнути небажаних наслідків використання водопровідної води, скористайтеся кондиціонером.

Говорячи про параметри води, зверніть увагу, що червоні пецилії віддають перевагу воді середньої та високої жорсткості. У м’якій воді рибки більш схильні до захворювань. Також вони здатні переносити невелике підвищення солоності.

Оптимальні параметри води для утримання червоних пецилій: T=24-27°C, pH 6.5- 8.0, GH=10-20.

Сумісність

Пецилії відрізняються миролюбним характером. Вони стануть відмінним вибором для загального акваріума зі спокійними невеликими мешканцями.

Кращими сусідами стануть: гупі, молінезії, мечоносці, деякі соми, райдужниці. Можна розглянути у якості співмешканців також скалярій, тетр, даніо, барбусів і гурамі.

Утримання з великими й агресивними рибками (цихлідами Малаві, акарами, астронотусами тощо) абсолютно виключене, червоні пецилії сприйматимуться ними лише як корм. Також краще не підселяти до пецилій золотих рибок, обидва види сильно відрізняються розмірами та комфортними умовами.

Годування

Природний раціон пецилій представлений комахами та водоростями. Останні відіграють велику роль у правильному функціонуванні шлунково-кишкового тракту рибок. У домашніх умовах пецилій найкраще годувати якісними сухими кормами, а не живими та замороженими. Сухі корми містять увесь комплекс поживних елементів і вітамінів, їх зручно зберігати, вони не стануть джерелом інфекції.

Червоні пецилії воліють поїдати корм із поверхні води чи на середніх глибинах. Тому найкраще підійдуть корми у формі пластівців або чіпсів.

Для посилення природного забарвлення червоних пецилій добре підійдуть корма, які містять натуральні підсилювачі кольору, що зроблять ваших рибок ще яскравішими.

Іноді можна побалувати своїх вихованців смачними і корисними ласощами (мотиль, дафнія й інші).

Годувати пецилій потрібно кілька разів на день невеликими порціями, які рибки можуть з’їсти за кілька хвилин.

Розмноження і розведення

Легкість розмноження у домашніх умовах – одна з причин великої популярності червоних пецилій. Ці рибки характеризуються яйцеживородністю, тобто ікра розвивається не у зовнішньому середовищі, як у більшості риб, а всередині самки. В результаті на світ з’являється вже повністю сформований мальок, здатний до самостійного харчування.

Для червоних пецилій характерний яскраво виражений статевий диморфізм. Відрізнити самця можна за характерним органом – гоноподієм, який представляє собою видозмінений (у формі трубочки) анальний плавник. За його допомогою чоловіча особина вводить статеві продукти у порожнину тіла самки.

Розведення червоних пецилій можливе як у окремому акваріумі, так і в загальному. Найголовніше – уберегти мальків як від сусідів по акваріуму, так і від власних батьків, які запросто поласують ними, якщо зуміють зловити. Для цієї мети можна використовувати спеціальні відсадники чи покласти в акваріум якнайбільше плаваючих рослин (річчія, пістія, роголист).

«Вагітність» самки триває у середньому близько 40 днів. Перед самими пологами пляма біля анального плавника темнішає. Плодючість однієї жіночої особини може досягати 80 мальків.

У якості стартового корму добре підходить спеціалізований корм для мальків усіх риб. Для правильного росту і розвитку рекомендується годувати мальків 4-6 разів на день. У таких умовах малюки швидко ростуть, мають яскраве забарвлення і здоровий вигляд.