Нотобранхіус Пальмквісті (Nothobranchius palmquisti)

Опис

Нотобранхіус – дійсно дивовижна рибка, яка відрізняється не лише красою свого забарвлення, що нагадує візерунок квітки орхідеї, але й незвичайним життєвим циклом, тісно пов’язаним із регулярною посухою та сезоном дощів.

Загальні відомості

Нотобранхіус Пальмквісті (Nothobranchius palmquisti) – акваріумна рибка сімейства Карпозубі (Cyprinodontidae), відомих також як «кілліфіш». Головною їх особливістю є незвичайний життєвий цикл, еволюційно пов’язаний із приходом сезону дощів. За це вони й отримали назву сезонних рибок.

Як тільки на території тропічної Африки починають випадати перші краплі дощу після тривалого посушливого періоду, то практично в кожній калюжі тут же з’являються красиві рибки, які дуже швидко ростуть і вже за пару місяців приступають до розмноження. Їм необхідно якомога швидше відкласти ікру, поки цілюща волога знову не зникла. Ікринки у нотобранхіусів дуже міцні та здатні тривалий час перебувати у стані діапаузи, або сплячки. У такому вигляді вони можуть обходитися без води від півроку до року. Тривалість залежить від режиму вологості й температури в навколишньому повітрі. З приходом сезону дощів з ікри вилуплюються мальки – і цикл повторюється.

На жаль, подібне еволюційне пристосування має й певний мінус для акваріумістів – нотобранхіуси не живуть в акваріумі довше року. Але, навіть незважаючи на це, яскраві рибки абсолютно не втрачають своєї популярності і вже понад 100 років прикрашають акваріуми по всьому світу.

За оцінками різних науковців, рід включає в себе від 30 до 60 видів. Такий діапазон обумовлений великою різноманітністю колірних морф, що мешкають у природі. Не виключено, що в продажу можуть зустрічатися й міжвидові гібриди. Практично щороку на ринку з’являються нові екземпляри, які є чи то колірними варіаціями вже відомих видів, чи то новими, не описаними раніше видами. Деяким із них за аналогією з лорікарієвими сомами присвоюють номери, наприклад, U-5.

Зовнішній вигляд

Нотобранхіуси – одні з найкрасивіших акваріумних рибок. Вони мають пропорційне овальне тіло. Самці виростають до 8-10 см, самки трохи менші. Анальний і спинний плавники мають практично однакову довжину, зміщені до хвостового і закруглені. Хвостовий плавник віялоподібний, з потужною основою.

Окрас риб (насамперед самців) дуже різноманітний і складається з дивних поєднань кольорів. Основне забарвлення тіла зазвичай блакитне, зелене чи червоне з численними темними смужками та крапками. Хвостовий плавник прикрашений облямівкою чорного, червоного, блакитного, помаранчевого та жовтого кольорів.

Самки забарвлені набагато скромніше – у них сіро-коричневе тіло без блиску й облямівки на плавниках.

Тривалість життя в акваріумі не перевищує 1 року.

Ареал проживання

Різні види нотобранхіусів широко розповсюджені територією Африки. Їх можна зустріти від Судану до Зімбабве. При цьому в одних видів ареал обмежений лише кількома кілометрами, інші ж види зустрічаються практично повсюдно.

Більше третини видів нотобранхіусів мешкає в Танзанії, яка тривалий час була основним постачальником рибок до Європи й інших країн. Велике колірне розмаїття нотобранхіусів у природі пояснюється тим, що рибки живуть здебільшого у важкодоступних місцях у невеликих ізольованих одна від одної водоймах, утворюючи локальні популяції, що відрізняються кольором.

Типовий біотоп нотобранхіуса – невелика за площею не проточна водойма. Зазвичай це просто калюжа чи канава у заплаві річки, що не має зв’язку з нею і заповнюється водою лише у сезон дощів.

Дно водойми – це пухкий мулисто-піщаний субстрат із великою кількістю органіки, завдяки чому вода багата на гумінові речовини і має кислу реакцію.

Подібні водойми часто приваблюють велику кількість тварин, які не лише тамують спрагу, а й охолоджуються у воді. В результаті цього вміст азотистих з’єднань перевищує всі допустимі норми, проте нотобранхіуси живуть і розмножуються навіть у таких екстремальних умовах.

Догляд і утримання

Нотобранхіуси – рибки досить невибагливі щодо умов утримання. Щоб завести невелику групу цих кілліфіш, не знадобиться великий акваріум. Групі з самця й пари самок буде достатньо й 40 літрів. У якості ґрунту використовують темний пісок або дрібну гальку. Натуральні корчі та каміння стануть надійним укриттям. Нотобранхіуси не люблять яскравого світла, тому його краще приглушити за допомогою рослин на поверхні води. З інших рослин краще вибирати тіньовитривалі види: яванський мох, папороть-мікрозоріум, деякі види криптокорин.

Акваріум повинен бути обладнаний фільтром, але сильної течії, до якої рибки не звикли, створювати не варто.

Серйозну увагу варто приділити якості води. В ідеалі вона має бути дуже м’якою, але практика показує, що рибки непогано пристосовуються й до жорсткішої води.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=20-23°С, pH=6,5-7, GH=5-20.

Температура води в акваріумі не повинна сильно виходити за вказані вище рамки: за нижчих значень самці втрачають яскраве забарвлення, а більш висока температура скорочує термін їх життя.

Догляд за нотобранхіусами нічим не відрізняється від догляду за іншими рибками. Необхідні регулярні підміни води до 30% від об’єму акваріума.

Сумісність

Ідеальним варіантом для утримання нотобранхіусів є видовий акваріум, де присутні один самець і 3-4 самки. Допускається й утримання кількох самців, але в такому випадку сутичок не уникнути. Ви зможете регулярно спостерігати, як самці, роздуваючи зябра, зближуються, після чого розпускають плавники й імітують удари ними. Іноді рибки зчіплюються щелепами під час боротьби. Але зазвичай такі сутички до серйозних пошкоджень не призводять.

Для сусідства у загальному акваріумі добре підійдуть інші кілліфіш, дрібні тетри, расбори тощо. Не варто підсаджувати нотобранхіусів до рибок з вуалевим плавниками, моторні кілліфіш будуть зовсім не проти їх пообкушувати.

Годування

У природі нотобранхіуси поїдають численних комах і їх личинок, які падають на поверхню води. Зручнішому захопленню їжі сприяє спрямований угору рот. При утриманні в акваріумі багато хто практикує годування нотобранхіусів живими і замороженими кормами.

Найвідповіднішою формою корму будуть пластівці та чіпси, які плавають на поверхні. Дрібні ракоподібні та личинки комах стануть чудовими ласощами для ваших нотобранхіусів і дозволять підтримати їх мисливські інстинкти.

Нотобранхіусів, зважаючи на активний метаболізм, не можна залишати без корму навіть на кілька днів. Найкраще годувати їх двічі на день невеликими порціями, які рибки повністю з’їдатимуть за пару хвилин.

Розмноження та розведення

Розведення нотобранхіусів має деякі особливості, тому вимагає ретельнішої підготовки. Статевий диморфізм у рибок яскраво виражений, проблем із підбиранням виробників зазвичай немає. Нерест може відбуватися як у загальному акваріумі, так і в окремій нерестовій ємності. У другому випадку за два тижні до передбачуваної дати самця і самку розсаджують і активно годують.

Статева зрілість настає дуже рано – в 1-3 місяці.

Довжина нерестового акваріума має бути не менше 30 см. На дно вкладається нейтральний торф, рівень води не перевищує 10 см. Самки метають ікру в торф, після чого його необхідно раз на три тижні акуратно витягти разом із ікринками, просушити й акуратно скласти в банку. Вологість торфу повинна бути помірною. Періодично ікринки перевіряють і видаляють загиблі. Розвиток ікри займає від одного місяця до півроку. Визначити готовність ікри можна, розглянувши її під лупою. Якщо очі ембріонів мають сріблястий відлив, то торф разом із ікринками переноситься в акваріум із водою, рівень якої не повинен бути більше 3 см.

Тривалість інкубації залежить від зовнішніх умов. Швидше ікра розвивається за температури 28-30°С. Мальки ростуть нерівномірно, необхідне регулярне сортування.

На фотографії показані дорослі особини – у продажу молодь. Забарвлення та розміри можуть відрізнятися.