Молінезія чорна або Чорна Моллі (Black Molly)

Опис

Живородні рибки молінезії вже давно відомі акваріумістам. Багато хто з них починав своє знайомство зі світом акваріумів саме з цих риб. Селекціонерами було отримано величезну різноманітність колірних варіацій цієї рибки, але найбільш затребуваною формою досі є молінезія з повністю чорним забарвленням тіла.

Загальні відомості

Молінезія чорна, або як її називають в англомовних країнах, Чорна Моллі (Black Molly) – одна із селекційних форм молінезії. У середовищі фахівців досі точаться суперечки, який природний вид дав початок цій красивій породі. Одні вважають, що це молінезія сфенопс (Poecilia sphenops), інші виставляють у якості батьківського виду молінезію латіпіну (Poecilia latipinna). Але для пересічного акваріуміста ці суперечки навряд чи мають серйозне значення, адже незалежно від походження, особливості утримання і розмноження у рибок абсолютно ідентичні.

Варто зазначити, що за сучасною класифікацією, молінезії відносяться до роду Пецилії (Poecilia), але за усталеною звичкою в нашій країні цих рибок досі називають молінезії.

Чорна Моллі, незважаючи на своє штучне походження, перейняла від прабатьків приголомшливу витривалість. Цей факт, а також легкість у розмноженні (в рибок на світ з’являється вже готовий мальок), роблять молінезій прекрасним вибором для початківців акваріумістів.

Зовнішній вигляд

«Класична» чорна молінезія має щільне витягнуте тіло. Хвіст округлий, плавники не відрізняються великим розміром. На голові розташовуються великі очі та верхній рот. В акваріумі розмір рибки становить 8-10 см, самки завжди більші за самців. Як і у всіх пецилієвих, спостерігається яскраво виражений статевий диморфізм, анальний плавник у самців перетворений в орган копуляції – гоноподій.

Головна особливість, за яку рибку полюбили акваріумісти – вугільно-чорне забарвлення всього тіла. Цікаво, але молоді особини у своїй більшості мають плямисте забарвлення. З віком плями збільшуються в розмірі, поки не покриють усе тіло. У деяких особин на тілі залишаються невеликі вкраплення, але в середовищі розводчиків риби це вважається браком.

У даний час можна зустріти форми з ліровидним хвостом і укороченим тілом (балон).

Тривалість життя чорної молінезії становить приблизно 5 років.

Історія виникнення

Згідно з деякими джерелами, повністю чорна молінезія вперше була отримана німецьким акваріумістом Біллом Штернке. У 1908 році він емігрував до США, де активно займався селекційною роботою молінезій. Через 11 років, йому вдалося нарешті вивести абсолютно чорну оксамитову форму.

На території колишнього Радянського Союзу чорна молінезія потрапила в 1948 році та стала дуже популярною. А роботи зі схрещування цієї форми і молінезії веліфери привели до створення ще однієї породи, яка отримала назву «Московська».

Ареал проживання

Молінезія чорна є селекційним видом, тому її не можна зустріти в природі. Винятком можуть бути тільки рибки, які випадково потрапили в природні водойми з вини акваріумістів.

Види-прабатьки широко розповсюджені на території Центральної Америки та північної частини Південної Америки, де зустрічаються в прісних водоймах із несильною течією або невеликих лагунах із солонуватою водою.

Догляд та утримання

Чорні молінезії невибагливі в утриманні рибки. Для них потрібний акваріум об’ємом від 50 літрів. Цього буде достатньо для життя невеликої зграйки з 5-7 особин. Підбирати рибок краще так, щоб на одного самця доводилося дві-три самки. Це дозволить уникнути конфліктів між особливо активними самцями.

На дно акваріума можна укласти пісок або гальку середньої фракції. Особливо ефектний вигляд молінезії мають серед природних декорацій – натуральних каменів, корчів і гущі рослин. Але не варто забувати і про відкриті простори, адже Чорні Моллі дуже рухливі рибки. В оформленні не варто використовувати рослини з тонкими пір’ястим листям, тому що молінезії зовсім не проти пощипати м’яку соковиту зелень.

В акваріумі обов’язково має бути достатня фільтрація і аерація. Необхідні регулярні підміни води: щотижня замінюйте 25-30% акваріумний води на свіжу. Для підтримки комфортної температури встановіть терморегулятор. Освітлення бажано підбирати в залежності від потреб рослин, чорні молінезії добре переносять яскраве світло.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-27°С, pH=7.0-8.0, GH=10-20.

Чорна Моллі може без проблем переносити невелике підвищення солоності води (максимальна концентрація 2-3 г/л).

Сумісність

Чорна молінезія – прекрасний кандидат для утримання в загальних акваріумах. Рибки вкрай рідко проявляють агресію до сусідів, якщо для них створені комфортні умови. При утриманні молінезій зграйками, у групі повинні переважати самки.

Як співмешканців краще підбирати рибок, схожих за розміром. Добре підійдуть інші живородні, харацинові, расбори, даніо, коридораси, анциструси та ін. Якщо форма не має вуалевих плавників, то можна сміливо утримувати їх з барбусами.

Молінезії добре уживаються і зі своїми родичами. Однак варто пам’ятати: якщо важливо зберегти чисту лінію для розведення, то різні види і породи молінезій разом садити не варто, щоб уникнути небажаного схрещування.

Годування

Черних молінезій не можна назвати гурманами. При утримані в акваріумі вони з легкістю поїдають будь-які види кормів.

Базовий корм у пластівцях стане чудовим вибором для годування Чорних Моллі. Пластівці довго плавають на поверхні та поступово опускаються на дно, що ідеально для годування риб із верхнім ротом.

Молінезії – всеїдні рибки. Це означає, що присутність в раціоні тільки продуктів тваринного походження рано чи пізно призведе до захворювань шлунково-кишкового тракту. Важливою частиною харчування є рослинний компонент. Звичайно, молінезії здатні поласувати водоростевим обростаннями або ніжними частинами живих рослин, але часто цього буває недостатньо.

Регулярне годування кормом у формі чіпсів повністю задовольнить потребу молінезій у «зеленій їжі», адже в його складі міститься концентрат водоростей спіруліни.

Годувати рибок необхідно кілька разів на день невеликими порціями. Молінезії схильні до переїдання, тому раз на тиждень буде незайвим влаштовувати вихованцям розвантажувальний день.

Розмноження та розведення

Розведення чорних молінезій не потребує від акваріуміста ніяких зусиль, адже рибки прекрасно розмножуються самостійно завдяки механізму яйцеживонародження.

Щоб відрізнити самця від самки достатньо лише поглянути на анальний плавник рибки. У самців він видозмінений в рухливий орган – гоноподій і зовні нагадує паличку або жолобок.

Самки більші за самців, мають округліше черевце і звичайний анальний плавник трикутної форми.

Статева зрілість у чорної молінезії настає у віці 8-12 місяців. У цей період самці активно переслідують самок, що закінчується введенням статевих продуктів в черевну порожнину самки за допомогою гоноподію. Запліднення і розвиток ікри відбувається всередині тіла самки, а на світ з’являється вже повністю сформований мальок, здатний до самостійного харчування. «Пологи» повторюються в середньому кожні 30-40 днів, за один раз самка може наметати від 50 до 350 мальків.