Мікрорасбора галактика (Danio margaritatus) імпорт

Опис

Мікрорасбора галактика (Danio margaritatus) – рибка, яка з’явилася в акваріумах аматорів зовсім нещодавно. Перші їх екземпляри потрапили до Європи лише у 2006 році та були віднесені до нового роду Celestichthys. Однак уже за рік був створений повний науковий опис виду, і рибка зайняла своє почесне місце у роді Danio (хоча перша назва закріпилася теж і використовується повсюдно).

Загальні відомості

Видовий епітет margaritatus можна перекласти як «прикрашена перлами», що натякає на характерні яскраві плями на тілі рибки. Варто зазначити, що багато фахівців, вперше побачивши фото мікрорасбори галактики, сприймали зображення за виготовлену за допомогою “фотошопу” підробку.

Зовнішній вигляд

Мікрорасбора галактика – мініатюрна рибка, її довжина в акваріумі рідко досягає 3 см. У самок основний колір тіла – сіро-чорний, на черевці жовтуватий, у самців – сіро-блакитне тіло з яскраво-червоним животом. По всьому тілу розкидані білі плями, схожі на перли. Плавники у рибок мають червоні та чорні смужки, вони прозорі на краях. Самки зазвичай більші за самців і мають округлішу форму тіла. У період нересту кольори стають інтенсивнішими.

Ареал проживання

Батьківщина мікрорасбори галактики – високогірні (близько 1000 метрів над рівнем моря) водойми М’янми (Бірми). Люблять жити у неглибоких – до 30-40 см – густо зарослих озерах із чистою водою, які підживлюються весняними повенями. Озера розташовані між двома притоками річки Салуїн – Нам Ланг і Нам Паун.

До того як цю рибку виявили європейці, місцевих мешканців вона зовсім не цікавила, оскільки не мала промислового значення. Іноді аборигени ловили її та сушили на сонці, після чого їли як “сємки”.

Але після викликаного даніо галактикою фурору на ринку акваріумістики почався активний вилов цих крихіток у природних місцях проживання. Виловом займалися як приїжджі любителі, так і місцеві жителі, які продавали рибку європейцям за смішну ціну. На жаль, незабаром це стало загрожувати існуванню виду, тому керівництво країни вжило заходів щодо захисту тваринок від безконтрольного вилову.

Станом на сьогодні розмноження мікрорасбори галактики вже не викликає складнощів, і у природних біотопах рибки не відчувають такого серйозного пресингу.

Догляд і утримання

Даніо галактика завдяки своїм крихітним розмірам стане чудовим вибором для поселення у наноакваріуми та креветочники. Мінімальний об’єм води для їх утримання – 30 літрів. Не варто заводити рибок у дуже великих акваріумах, бо мікрорасбори галактики просто загубляться там.

Утримувати рибок найкраще зграйками від 10-20 штук, це дасть змогу побачити їх цікаву соціальну поведінку. В акваріумі обов’язково мають бути укриття, щоб не домінантні самці могли у будь-яку мить сховатися. Зазвичай мікрорасбори галактики плавають на середній глибині та у нижній частині акваріума.

У природному середовищі мікрорасбори галактики живуть у чистій і прозорій воді, тому в акваріумі теж необхідно забезпечити ефективну систему аерації та фільтрації. Але варто пам’ятати, що напір води з фільтра не повинен бути потужний – рибкам такого розміру важко протистояти сильній течії.

З огляду на густу рослинність природних біотопів освітлення акваріума з мікрорасборою галактикою має бути розсіяним, хоча вони спокійно перенесуть і більш яскраве. В акваріумах без рослин рибки стають дуже полохливими і бліднуть.

У природних місцях проживання цих рибок температурний режим нетиповий для тропіків, протягом року залежно від сезону він сильно змінюється. Влітку погода помірна і комфортна, а в сезон дощів – мокра та холодна. Тому рибки добре почуваються в умовах широкого діапазону температур. Але найоптимальнішою вважається 22-24°С. Вода має бути м’якою чи середньої жорсткості (GH=5-15), майже нейтральною (pH=6.5-7.5). Загалом рибка дуже добре пристосовується до різних умов у акваріумі. Даніо галактика дуже чутливі до вмісту азотистих сполук у воді, тому в акваріумі регулярно необхідно підмінювати воду.

Тривалість життя мікрорасбори галактики в акваріумі – близько 2 років.

Сумісність

Мікрорасбора галактика – рибка, яка наче спеціально створена для наноакваріумів, де іншим рибкам знайти місце буде проблемно. Але це зовсім не означає, що видовий акваріум – єдиний спосіб утримання мікрорасбори.

В акваріумі відповідного об’єму даніо галактика прекрасно уживається з мирними рибками невеликих розмірів: даніо реріо, расборою клиноплямистою, гупі Ендлера, барбусами вишневими, блакитними неонами тощо.

Важливо сказати кілька слів про утримання мікрорасбор галактик один із одним. Незважаючи на те, що рибки плавають групами, – вони зовсім не зграя. Велику частину часу самці проводять, доглядаючи за самками та влаштовуючи сутички із суперниками. Такі бійки зазвичай не призводять до серйозних травм і більше нагадують ритуальні танці, бо рибки рухаються по колу. Однак домінантні самці можуть проявляти агресію, і противнику, якому нікуди сховатися, дрібні зуби можуть завдати значної шкоди. Нерідко стається так, що у дуже маленьких акваріумах домінантний самець вбиває всіх суперників і залишається один. Найсильнішого самця зазвичай дуже легко визначити по цілісності плавників: вони обірвані у всіх, крім цієї єдиної особини.

Якщо планується подальше розведення мікрорасбори галактики, то підсаджувати до неї будь-яких сусідів (риб, креветок, равликів) не рекомендується. Це дозволить організувати нерест без відсаджування, прямо в акваріумі.

Годування

Даніо галактика, як, власне, й інші види даніо, – всеїдні рибки. Природний раціон включає дрібних комах, водорості, зоопланктон. При утриманні в акваріумі рибки чудово поїдають будь-які види харчів, але найбільше їм підходять якісні сухі корми. Важливо враховувати, що у рибок – мініатюрний рот, отже, розмір корму має бути відповідний. Це може бути корм у формі: чіпси, палички (стікси), пелети та гранули.

Розмноження та розведення

Отримати потомство від мікрорасбори галактика – завдання, яке зазвичай не викликає труднощів. Найчастіше за сприятливих умов нерест відбувається спонтанно, без якихось додаткових стимуляцій. Але при бажанні отримати максимальну кількість мальків варто заздалегідь подбати про окремий нерестовий акваріум.

Відрізнити самця мікрорасбори галактики від самки – досить просто: колір тіла самців більш насичений, блакитний, плавники яскраві. Плями на тілі – кремові чи перлово-білі. Самки мають зеленувато-блакитне забарвлення, плями на плавниках бліді, помаранчевого кольору. Самки більші за самців і мають округліше черевце.

Об’єм нерестового акваріума повинен бути 10-15 л. Воду слід набрати із загального акваріума. Своє потомство рибки зовсім не оточують батьківською турботою, тому, щоб зберегти ікру, необхідно покласти на дно захисну сітку чи помістити дрібнолисті рослини – наприклад, яванський мох. Ні в особливому освітленні, ні у фільтрації необхідності немає, потрібна лише слабка аерація.

Для розмноження найкраще взяти пару риб або самця з кількома самками. Сам нерест зазвичай проходить без проблем. Самка відкладає липкі ікринки (близько 10-30), які опускаються на дно. Діаметр ікринок становить 0,7-0,9 мм. Мікрорасборам не властива турбота про потомство, тому відразу після ікрометання батьків необхідно відсадити, щоб вони не поїли ікру. До того ж самкам потрібний періодичний відпочинок. Розмноження може відбуватися цілорічно.

Термін розвитку ікри залежить від температури води. Якщо вона становить 20 °С, то процес затягнеться на п’ять днів, якщо 25 °С –  знадобиться всього три дні. Личинка, яка вилупилася, має темні кольори, протягом 2-7 днів вона веде малорухливий спосіб життя: вдень плаває біля поверхні води, а вночі кріпиться до листя рослин або стінок акваріума, де практично не ворушиться. Недосвідчені розводчики можуть навіть прийняти таких малюків за мертвих.

У цей період їх необхідно годувати дрібними кормами. Незабаром мальок починає плавати, втрачає темний колір і стає сріблястим. Через півтора місяці після нересту мікрорасбора галактика досягає розміру 1-1,5 см. Забарвлення у малька починає формуватися через 2-2,5 місяці. Статева зрілість настає у віці близько року.