Мармуровий рак (Procarambus virginalis), дорослий

Опис

У переважній більшості видів у розмноженні беруть участь дві особи – чоловіча та жіноча. Навіть усім відомим гермафродитам потрібне перехресне запліднення, тобто організм не може запліднити себе. Але мармурові раки справді дивовижні тварини, які навчилися розмножуватися особливим способом (без участі партнера).

Загальні відомості

Мармуровий рак (Procarambus virginalis) – прісноводне ракоподібне із сімейства Десятиногих раків. Зараз його можна зустріти практично у будь-якому куточку планети, він успішно акліматизувався у багатьох регіонах.

Предком мармурового раку вчені вважають поширених на території південного сходу США раків Procambarusfallax. Свого часу вони стали відомими акваріумними вихованцями, оскільки є цікавими екзотичними тваринами, та й догляд за ними мінімальний.

Раки добре розмножувалися, і ось одного разу вже в Німеччині, за тисячі кілометрів від історичної батьківщини на світ з’явилися особини з дуже гарним «мармуровим» забарвленням, що вмить зробило їх ще популярнішим. Але головний сюрприз був попереду: виявилося, що ці раки набули здатності до партеногенезу – розвитку зародка без запліднення. Тобто всі особини мармурового раку є самками, які здатні виробляти потомство, що з’являється шляхом звичайного поділу незаплідненої клітини. Власне, все потомство – це клони матері. Подібне явище у Десятиногих раків спостерігалося вперше. Спочатку нову форму раку віднесли до вихідного вигляду – Procambarus fallax, але у 2015 році систематика мармурового раку була переглянута, і він став самостійним видом – Procarambus virginalis.

Завдяки широкому поширенню в акваріумістиці та регулярним потраплянням з домашніх умов у дике середовище, цей вид почав свою «переможну» ходу планетою. Спочатку це були країни Європи, а пізніше він виявився в Азії та Африці.

Завдяки разючим здібностям до адаптації, мармуровий рак став у деяких країнах екологічною проблемою, оскільки успішно конкурує з місцевими видами та витісняє їх зі звичних місцеперебування. Для розмноження йому потрібна лише одна особина, на відміну інших родичів, тому може швидко захоплювати нові території.

З цієї причини у багатьох країнах ввезення та продаж мармурового раку заборонено.

Зовнішній вигляд

Мармуровий рак має типову для Десятиногих ракоподібну будову тіла. Масивна головогрудка вкрита щільним панцирем – карапаксом. До цього відділу кріпляться ходильні ноги, перша пара з яких несе клешні. Також тут розташовуються щелепи та органи почуттів (очі та антени). Черевце рухливе, складається з кількох сегментів, під якими розташовуються плавальні ніжки – плеопод. На кінці черевця є широкий хвостовий плавець.

Однією з головних цінностей цього виду є забарвлення тіла. Загальний колір варіює від зеленого до коричневого, а особливий візерунок нагадує розлучення на мармурі, за що рак і отримав свою назву. У молодих особин подібне забарвлення виражене погано, але з віком стає все яскравішим і контрастнішим.

Максимальний розмір тіла – 15 см. Однак, сильно залежить від умов утримання, тому якщо помістити рак у тісному акваріумі, він не зможе досягти такого розміру.

Тривалість життя в акваріумі становить 2-3 роки.

Ареал проживання

Своє походження мармуровий рак веде з Німеччини, саме тут він був виведений вперше і почав своє поширення світом. Нині його можна зустріти у водоймах США, Європи, Африки, Японії, Мадагаскару. Цьому сприяє можливість життя у широких діапазонах параметрів води та всеїдність, а також партеногенез.

Догляд та утримання

Дорослий мармуровий рак може зростати до 15 см, тому для утримання однієї особини знадобиться акваріум щонайменше 40 літрів. Але краще придбати велику ємність, оскільки раки виробляють досить багато сміття, а підтримувати біологічну рівновагу у невеликому обсязі буде складно.

Більш важливе значення має площа дна, ніж висота акваріума.

Як ґрунт зазвичай використовують великий кварцовий пісок або дрібну гальку, це полегшує прибирання, так як залишки корму і відходи не провалюються глибоко. Дуже важливо встановити велику кількість всіляких укриттів. Вони допоможуть зонувати територію, якщо в акваріумі житиме кілька раків, з одного боку, і стануть чудовим притулком у період линяння, коли рак найбільш уразливий, з іншого. Для цього можна використовувати штучні печери, пластикові трубки відповідного діаметра, розбиті горщики, половинки кокосових горіхів.

Акваріум варто оснастити потужним фільтром, який допоможе підтримувати чистоту та високу якість води. Течія може бути помірною або сильною. По можливості використовуйте внутрішній фільтр, так як мармурові раки славляться вмінням вибиратися назовні по шлангах зовнішніх фільтрів. Дуже важлива цілодобова аерація акваріума, особливо в теплу пору року, коли кисень погано розчиняється у теплій воді.

Раз на тиждень потрібно замінювати 20% води в акваріумі. Найчастіше для цієї мети використовується водопровідна вода, але варто пам’ятати, що вона може бути небезпечною для раків, наприклад, утримувати хлор та важкі метали (особливо небезпечна мідь). Щоб швидко зробити водопровідну воду безпечною для ракоподібних, скористайтесь кондиціонером Tetra Crusta AquaSafe. Разом із заміною води проводьте обов’язкову сифону ґрунту, щоб видалити відходи та нез’їдені залишки корму. Вода не повинна бути дуже м’якою, інакше виникнуть проблеми із формуванням панцира.

Оптимальні параметри води змісту: Т=18-28°С, pH=6.5-7.8, GH=8-12.

На жаль, мармурові раки не сумісні із живими рослинами. Більшість рослин вони просто використовують у їжу. Підійдуть тільки плаваючі на поверхні води види (роголістник, річча, піст), а також яванський мох, який часто витримує натиск раку.

Для ракоподібних характерне таке явище, як линяння. Вона полягає у скиданні старого твердого покриву, який не дозволяє йому зростати. Під ним утворюється новий, який якийсь час залишається м’яким. Це найскладніший і найнебезпечніший період у житті раку. Адже поки новий «одяг» не затвердів, він стає легкою здобиччю навіть для невеликих видів риб або своїх родичів. Тому після скидання хітинового панцира раки ховаються в укриттях, поки новий не зміцніє. Якщо ви виявили в акваріумі старий покрив раку, не поспішайте його викидати. Трохи пізніше вихованець його з’їсть, щоб отримати необхідні мінерали для зростання та формування нового панцира. Найчастіше линяють молоді раки, тому що у них йде посилене зростання.

Сумісність

Мармурового раку допускається утримувати з деякими видами риб, проте слід пам’ятати, що інстинкт мисливця у нього є, і він може спробувати полювати на найдрібніших особин. Добре підійдуть рибки, що швидко розмножуються – молінезії, пецілії, що плавають у верхніх шарах акваріума, наприклад, дані і рухливі види, такі як барбуси.

А ось з донними рибами (коридораси, анциструси, торакатуми) дружби у раку не вийде. Їх краще виключити зі списку потенційних співмешканців. Сюди ж потрапляють повільні рибки та володарі вуалевих плавців – рак безжально їх общипуватиме своїми клешнями. Недружелюбний мармуровий рак до равликів і креветок.

Не варто поєднувати мармурових раків з великими рибами – акарами, червоними папугами, астронотусами, Фловер Хорнами, адже раки можуть стати для них легкою здобиччю, особливо після линяння.

Що стосується спільного змісту зі своїми родичами, то воно можливо, якщо об’єм акваріума достатній і рак надається велика кількість укриттів. У такій ситуації конфлікти будуть мінімальними. Якщо цього не забезпечити, то потрібно приготуватися до постійних бійок і втрат кінцівок, які, водночас, відновляться через кілька лінок.

Годування

Прогодувати мармурового раку зовсім неважко. Це всеїдний організм, здатний поїдати все, до чого доберуться його клешні: водні рослини та шматочки овочів, живі та заморожені корми, загиблу рибу, сушене листя, шматочки риби та креветок. Але не можна забувати, що будь-який натуральний корм буде не збалансований і здатний у короткий термін погіршити якість води.

Тому краще зупинити свій вибір на спеціалізованих сухих кормах для ракоподібних. Вони розроблені з урахуванням харчових потреб ракоподібних та містять весь комплекс поживних елементів та вітамінів для здорового росту та довголіття. Важливий плюс таких кормів вони опускаються на дно і тривалий час зберігають свою форму, не забруднюючи воду.

Добре поїдають мармурові раки та універсальні пігулки для донних мешканців.

Розмноження та розведення

Дуже важливо розуміти, що навіть одна куплена особина мармурового раку здатна принести численне потомство в домашніх умовах. Розвиток зародків відбувається у цього виду без будь-якого запліднення, всі особини є винятковим самками.

Статева зрілість настає у віці близько півроку. За один раз самка може принести від 20 до 300 ікринок. Щоб зберегти більшу частину потомства, слід відсадити самку в окремий нерестовий акваріум, адже сусіди можуть легко поласувати молоддю. Ікру самки носять на своїх плавальних ніжках (плеоподах). Їх постійний рух забезпечує вентиляцію та приплив свіжої води до ікринок. Інкубація ікри триває близько місяця, практично весь цей час рак проводить у притулку.Мармуровий рак з ікрою

Після цього на світ з’являються зменшені копії батьків, які здатні до самостійного харчування. Мати варто відсадити на досягнення молодими рачками віку близько місяця. Молодь росте нерівномірно, потрібно періодичне сортування, щоб уникнути канібалізму.