Карликовий зелений рак (Green Mexican Dwarf Crayfish)

Опис

Загальні відомості

Карликовий зелений рак (Green Mexican Dwarf Crayfish)  — це найменший у світі прісноводний рак, розміром 1,5–2,5 см, який є ідеальним мешканцем для нано-акваріумів. Цей мирний, невибагливий вид має блакитний або синьо-блакитний мармуровий візерунок, походить з південного сходу США та чудово співіснує з дрібними рибками.

Зовнішній вигляд

У більшості випадків вони виростають до 1,5–2 см. Хоча бувають випадки, що деякі особини досягали майже 3 см, це трапляється не часто. Ці раки мають багато крапочок на тілі, та мають багато варіацій малюнка та кольору.

Ареал проживання

 він родом з Північної Америки.

Догляд та утримання

Розмір: До 2,5–3 см, що дозволяє утримувати їх в акваріумах від 10-20 літрів на пару. Найкраще, якщо він матиме максимальну площу дна, адже саме тут проходить майже все життя раків.

Для комфорту ракам потрібні укриття (корчі, трубки, каміння), оскільки вони вразливі під час линьки. Важливо забезпечити хорошу аерацію та фільтрацію води. Це необхідно для підтримки чистоти та високої якості води, адже раки чутливі до високих вмістів азотистих сполук. Перевагу краще віддати внутрішнім фільтрам. Це з тим, що раки – відмінні «альпіністи». Вони з легкістю можуть піднятися по трубках зовнішнього фільтра і зробити втечу через технологічні отвори. На жаль, така подорож буде фатальною для раку, якщо її вчасно не повернути в акваріум, тому що без води вони довго прожити не зможуть. Особливу увагу потрібно приділити аерації. Для раків життєво важливий розчинений у воді кисень, тому варто вибирати фільтри з подачею повітря, а також краще встановити окремий компресор. Особливо актуальною є проблема нестачі кисню в літній період, адже в теплій воді він розчиняється набагато гірше.

Попри миролюбність, при нестачі їжі або тісноті можуть проявляти агресію до родичів.

Як ґрунт підійдуть великий пісок або середня галька. Шар краще зробити товстішим, оскільки раки дуже люблять перекопувати дно.

Карликові раки добре ставляться до живих рослин. Єдина загроза – можливість підкопу коренів. Найчастіше рекомендуються невибагливі види рослин: пучки яванського моху, роголістник, криптокорина, папороті. На поверхню води бажано запустити листя або річкову – вони створюють природну напівтемряву, тому що раки не люблять яскравого освітлення.

Раз на тиждень слід замінювати 20% води в акваріумі на свіжу, при цьому водопровідну воду обов’язково слід підготувати за допомогою кондиціонера, який видаляє з води небезпечні для раків сполуки. Вода для утримання раків не повинна бути занадто м’якою, тому що членистоногим потрібні мінерали для формування панцира.

Оптимальні параметри води змісту: Т=18-25°С, pH=7.0-8.5, GH=10-20.

Однією з особливостей утримання раків є їх періодична линяння. Вона полягає у скиданні старого покриву, який вже не дозволяє раку рости, і формуванню нового, у цей період ракоподібні збільшуються у розмірах, доки панцир не затвердіє. Протягом цього часу карликові раки є найбільш уразливими, адже без захисного покриву їх здатні образити навіть миролюбні види риб, не кажучи вже про своїх родичів. Линяння дозволяє також відростити нові кінцівки, втрачені в боях при груповому утриманні раків. Дуже важливо не викидати скинутий покрив з акваріума, він буде з’їдений господарем, а його поживні елементи підуть на побудову нового одягу.

За оптимальних умов тривалість життя становить лише близько 1,5-2 років.

Сумісність

Темперамент: Мирний. У порівнянні з іншими раками, майже не шкодить акваріумним рослинам і не полює на риб.

Карликові раки вирізняються миролюбним характером. Внутрішньовидова агресія має місце, але вона прагне нуля за відсутності перенаселення і велику кількість різноманітних укриттів. У таких ситуаціях навіть можливі бійки закінчуються благополучно.

З рибами у раків стосунки спокійні. Найчастіше буває, що рухливі сусіди є додатковим джерелом стресу для раків, які при їх появі намагаються якнайшвидше сховатися у притулку. Навіть тривале співжиття з одними й тими самими видами робить членистоногих менш боязкими.

З іншого боку, голодний рак буде, немов танк, просуватися до заповітного корму, розштовхуючи навіть риб більше за себе.

Найкраще для спільного змісту підійдуть рухливі рибки середнього розміру: молінезії, пецилії, барбуси. З донними рибками відносини також зазвичай складаються хороші, незважаючи на необхідність ділити територію, тому коридорасів, торакатумів, анциструсів, боцій можна селити з раками без остраху.

З небажаних видів можна виділити різних цихлід (чорносмуга цихлазома, північ, акара, астронотус та ін), а також креветок і крабів.

Годування

Всеїдні, вживають сухі корми для раків/донних риб, заморожені корми, залишки рибної їжі.

Харчування карликового раку – найменша з проблем при утриманні. Ці тварини абсолютно всеїдні, походження їжі для них не відіграє жодної ролі. Відмерлі частини рослин, риба, що загинула, сухі корми – все це буде з’їдено раком із задоволенням.

Найкраще зупинитися на якісних сухих кормах для ракоподібних. Ці повністю збалансовані корми забезпечать рак всім необхідним, у тому числі поживними елементами для хорошого линяння. Вони швидко опускаються на дно і тривалий час зберігають свою форму, що дозволяє годувати рак навіть у загальних акваріумах. При цьому корм не викликає помутніння води та погіршення її якості.

Також раки чудово поїдатимуть універсальні корми для сомів та донних риб. Додатково можна підгодовувати раку висушеним листям дуба або індійського мигдалю.

Розмноження та розведення

Карликові раки досягають зрілості у віці приблизно 2,5-3 місяців. Якщо самка зацікавлена у спаровуванні, вона заграє із самцем і підпускає його до себе. Після цього самець перевертає на самку на спину, затискає її клешнями, а сперматофор відкладає в захисну ємність самки. Потім самка згорне хвіст, помістивши його під своє тіло, щоб запліднити ікру.

Цікавий факт : у світі раків сила не відіграє жодної ролі в спаровуванні. Навіть коли самка більша і сильніша за самця, вона дозволить йому «перемогти» її і перевернеться. Спостереження показують, що якщо самки не готові до спаровування, вони завжди втечуть, навіть коли самці більші та сильніші.

Самки зазвичай виношують пару десятків ікринок. Вони використовують свої плеоподи, щоб утримувати ікру чистою від бруду та добре насичувати її киснем.

Залежно від температури, для вилуплення зазвичай потрібно від 3 до 4 тижнів. Якщо ви побачите темні цятки на ікрі (розвиваються очі), це означає, що вони ось-ось вилупляться молоденькі рачки. Після вилуплення та відокремлення від матері рачків рекомендується їх тримати в акваріумі для вирощування, щоб запобігти потенційній агресії з боку дорослих особин.

Карликові раки не потребують особливого догляду та прості в утриманні. Це дуже цікаві створіння і чудові домашні тварини для акваріумістів будь-якого рівня.

Ці крихітні раки мають жвавий характер і постійно рухаються, за ними цікаво спостерігати!