Кардинал золотий (Tanichthys albonubes var.Gold)

Опис

Більшість акваріумних рибок походять з теплих тропічних вод, тому комфортна температура для них – 24-26 °С. Однак окремі види рибок добре почуваються й за нижчих температур – 15-20 °С. Серед великих риб найпопулярніші золоті рибки, а серед дрібних видів – безумовно, красива й невибаглива рибка кардинал.

Загальні відомості

Кардинал (Tanichthys albonubes) – невелика рибка із родини коропових. Свою назву вона отримала за червоне забарвлення, що нагадує колір мантії кліриків Католицької церкви.

Ця невелика холодноводна рибка поширилась усім світом з Китаю. Наразі виведено кілька колірних варіацій, а також форма з вуалевими плавниками. У Китаї її іноді тримають у декоративних ставках.

Завдяки витривалості й невеликому розміру кардинала сміливо можна рекомендувати акваріумістам-початківцям.

Зовнішній вигляд

В акваріумі розмір кардинала не перевищує 4 см. Його тіло витягнуте, бронзово-коричневого кольору. З боків від голови до хвоста тягнеться яскрава смуга, що світиться й нагадує смужку неонів. Рот верхній, пристосований для лову комах, які плавають на поверхні води, вусики – відсутні.

Анальний і спинний плавники розташовуються на одній лінії. Вони повністю чи частково забарвлені у яскраво-червоний колір. Аналогічне забарвлення має і хвостовий плавник. Біля початку хвоста розташовується темна пляма. Зяброві плавники прозорі, але часто з жовтим відблиском або чорною облямівкою.

Статевий диморфізм не виражений, самці зазвичай стрункіші за самок і мають більш яскравий вигляд.

Тривалість життя в акваріумах складає 1,5-2 роки.

Історія

Після відкриття рибки у 1930 році її продавали під різними назвами: китайський даніо, фальшивий неон тощо. Але оригінальна назва рибки, яку використовують у Китаї та англомовних країнах, звучить як «гольян гори білих хмар» і названий на честь гірського масиву, розташованого на північ від Гуанчжоу (Китай), поблизу якого і був уперше виявлений раніше невідомий вид рибок.

Першовідкривачем кардинала вважається лідер молодіжного піонерського руху Китаю – Тан. Все це знайшло відображення у латинській назві риби. «Tanichthys» означає «риби Тана», а «albonubes» – «білі хмари».

До Європи перші екземпляри потрапили у 1938 році, вони завоювали серця акваріумістів завдяки свій невибагливості, красивому забарвленню та смужкам, що світяться.

Ареал проживання

Історична батьківщина кардинала – південно-східний Китай. Рибку там можна зустріти у невеликих річках і струмках з повільною течією й кам’янистим дном. Зазвичай кардинали не занурюються у воду глибше  60 см, а ховаються у заростях густої прибережної водяної рослинності.

На жаль, істотні зміни навколишнього середовища, викликані діяльністю людини, а також неконтрольований вилов привели до практично повного знищення природних популяцій кардинала. Із 80-х років XX століття рибка й зовсім вважалася вимерлою. Однак пізніше вдалося знайти кілька ізольованих популяцій у Китаї та В’єтнамі. Уряди цих країн запровадили заходи по відновленню чисельності кардиналів. Усі рибки, які надходять тепер у продаж, вирощуються штучно на спеціальних рибницьких фермах.

Різновиди кардиналів

Кардинал – відносно консервативний вид. Селекціонери вивели всього кілька варіацій, найпоширенішими з яких є золотий і вуалевий кардинал. Умови утримання і розмноження рибок абсолютно ідентичні.

Кардинал золотий

Основна відмінність від звичайного кардинала – золотисте забарвлення тіла. Нижня частина тулуба під смужкою, що світиться, може бути всіяна маленькими чорними цятками. Хвостовий, анальний і спинний плавники – рубінового кольору з білою облямівкою, грудні плавники – прозорі. Впадають в око контрастні яскраво-червоні зябра.

Вуалевий кардинал

Головна прикраса цього різновиду – сильно розвинені й подовжені спинний і анальний плавники. Вони можуть бути віялоподібними чи мати форму вуалі. Кардинали з такими плавниками потребують ретельнішого підходу до оформлення акваріума (не повинно бути декорацій з гострими краями) і підбору сусідів (не можна саджати разом з рибками, які обкушують плавники).

Догляд і утримання

Кардинали – зграйні рибки, тому тримати їх слід групами з не менше 6-8 особин. Такій кількості рибок підійде акваріум об’ємом 30 літрів і більше. При утриманні зграєю кардинали стають менш полохливими, а внутрішня боротьба за увагу самок призводить до підсилення забарвлення самців.

У якості ґрунту можна використовувати пісок великої фактури чи невелику гальку. Бажано, щоб ґрунт був темний. В акваріум необхідно встановити фільтр і компресор для створення максимально комфортного середовища. А ось терморегулятор уже не знадобиться, бо кардинал воліє жити у воді з температурою не вище 22°С. Помічено, що коли температура в акваріумі не піднімається вище 20°С, то забарвлення кардиналів стає яскравішим. У теплішій воді скорочується тривалість їх життя. Освітлення має бути яскравим, тоді зграйки кардиналів виграють яскравими барвами.

Найкраще кардинали почуваються в акваріумах з живими рослинами. Їх бажано висаджувати вздовж стінок, залишаючи більше простору для плавання рибок. Зазвичай використовують елодею, людвігію, валіснерію, роголист, папороть і інші дрібнолисті рослини. В акваріумі будуть добре виглядати натуральні корчі та каміння.

Оптимальні параметри для утримання: Т=15-22°С, pH=6.5-7.8, GH=5-25.

Незважаючи на високу витривалість кардиналів, не можна нехтувати регулярним обслуговуванням акваріума. Щотижня слід підмінювати воду та чистити ґрунт. Кардинали чутливі до вмісту міді у воді, тому необхідно акуратно використовувати лікарські препарати, до складу яких входить цей хімічний елемент.

Сумісність

Кардинали мають миролюбний характер. Ці рухливі спокійні рибки нікого не ображають в акваріумі і навіть відносно спокійно ставляться до мальків.

Найкращими сусідами для кардиналів стануть невеликі рибки зі схожим темпераментом, які комфортно почуваються за температури трохи вище 20°С: даніо, тернеції, гупі, тетра-фон-ріо, мікрорасбори галактика, коридораси.

Інколи можна почути рекомендації щодо спільного утримання разом із золотими рибками, адже вони теж холодноводні організми. Але тут є обмеження – золоті рибки не повинні бути великими, інакше вони можуть проковтнути невеликих кардиналів.

Звісно, не можна тримати кардиналів із великими агресивними рибами.

Годування

У природі кардинали харчуються переважно комахами, які падають у водойму. Невеликий рот рибок чудово пристосований для хапання здобичі з поверхні води. Це необхідно враховувати, підбираючи корм для своїх акваріумних улюбленців.

Найбільше для кардиналів підходить корм у вигляді пластівців і чіпсів, адже вони тривалий час плавають на поверхні води, поступово опускаючись на глибину.

Годувати кардиналів необхідно 2-3 рази на день такою порцією, яка буде з’їдена за кілька хвилин.

Розмноження та розведення

Розведення кардиналів у домашніх умовах не має особливих труднощів. Статева зрілість настає у рибок у віці 6-12 місяців. Статевий диморфізм не виражений, але самці мають більш яскраве забарвлення та струнке тіло, тоді як у самок з’являється округле черевце. Нерест можливий протягом усього року.

Коли самці стають статевозрілими, вони починають влаштовувати виступи один перед одним, розправляючи свої плавники і показуючи яскраве забарвлення. Все це робиться для приваблення самок.

Якщо ви власник видового акваріума, в якому живуть лише кардинали, то спостерігати за їх розмноженням можна прямо в ньому, адже рибки спокійно ставляться до власної ікрі й мальків.

Коли ж акваріум загальний, то для нересту краще передбачити окрему ємність. Для цього знадобиться акваріум на 30-40 літрів з аерацією та фільтрацією без сильної течії. На дно можна вкласти сепараторну сітку чи постелити килим з моху.

До початку нересту виробників рекомендується розсадити на тиждень і годувати високобілковими кормами, після чого вони висаджуються до нерестового акваріума. На 4-5 самок необхідно посадити пару найяскравіших самців.

Стимул до нересту – підвищення температури до 20-22 °С і додавання м’якої води. Акваріум бажано яскраво освітлювати. Метання ікри триває кілька днів, за цей час самки відкладають до 300 ікринок. Після нересту виробників відсаджують.

Мальки з’являються через 36-48 годин, а до самостійного харчування вони приступають через 3-4 доби після вилуплення.