Хроміс-красень турканський (Hemichromis exsul turkan)

Багато цихлід із Африки мають дуже яскраві кольори. Вважається, що це допомагає їм ідентифікувати особин свого виду. Хроміс-красень – справжня перлина африканських водойм.

Загальні відомості

Охарактеризувати хроміса-красеня турканського (Hemichromis exsul turkan) можна двома словами – краса і агресивність. Не дарма у західних країнах його називають «Jewel Cichlid» – цихліда-скарб. Дійсно, це одна з найпривабливіших риб, проте підбирати сусідів для співжиття з нею необхідно дуже ретельно. Особливо небезпечною рибка стає у період нересту. Але її чудовий зовнішній вигляд не залишить нікого байдужим, тому армія шанувальників цієї африканської цихліди з роками не зменшується.

Зовнішній вигляд

Хроміс забарвлений у червоний колір, деякі особини – яскраво-пурпурові. По всьому тілу і плавниках розкидані блакитно-зелені крапки, що мерехтять на світлі, створюючи ілюзію блиску коштовного каміння. На боці посередині тулуба, а також за зябровими кришками може розташовуватися чорна пляма. Максимальний розмір у акваріумі становить 15 см. Статевий диморфізм не виражений, відрізнити самку від самця можна лише після утворення пари.

Ареал проживання

Зустріти хроміса-красеня у природі можна на широкій території західної Африки – від південної Гвінеї до центральної частини Ліберії. Зустрічається рибка у басейні Конго та нижній течії Нілу. Хроміс полюбляє річки та струмки з повільною течією і густими заростями водяних рослин.

Догляд і утримання

Мінімальний об’єм для утримання пари хромісів – 60 літрів. Найцікавіший варіант – посадити до акваріума завбільшки 120 літрів дві пари рибок і спостерігати, як вони будуть ділити між собою територію. Допомогти у цьому може великий високий корч, що розділяє акваріум на дві половини.

У якості ґрунту найкраще вибрати велику гальку: хроміси – любителі перекопувати дно.

В акваріумі необхідно забезпечити якісну фільтрацію й аерацію. Щотижневі підміни 25-30% води – обов’язкові.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-28°С, pH – близько 7, GH – до 15.

Рослини з ніжним листям несумісні з хромісами, вони вириватимуть і поїдатимуть їх. За необхідності краще використовувати анубіаси, криптокорини, елодеї.

Сумісність

На жаль, хромісу-красеню досить складно підібрати співмешканця. Кращою рекомендацією буде тримання у видовому акваріумі. Його сусідами у загальному акваріумі можуть стати цихліди – чорносмужкові, акари, біоцелатуми. Непогано уживаються й із цихлідами Великих Африканських озер, за винятком групи Мбуна. Також можна утримувати з великими сомами: птеригопліхтами, синодонтисами. Нерідко хроміси мирно сусідять із великими барбусами.

Годування

Для правильного розвитку і відмінного зовнішнього вигляду рекомендується годувати хромісів-красенів повнораціонними сухими кормами для цихлід. Вони повністю збалансовані, містять усі необхідні поживні елементи та вітаміни, а також функціональні добавки, що поліпшують травлення та підсилюють забарвлення.

В асортименті представлена ​​спеціальна серія кормів для цихлід, яка чудово підійде для годування хромісів-красенів. Форму та розмір корму необхідно підбирати відповідно до віку й розмірів рибок. Хроміси добре поїдають як корми, що плаваючі на поверхні, так і корми, які повільно опускаються на дно – можна вибрати будь-яку зручну форму: пластівці, гранули або палички.

Для підтримки насиченого яскравого забарвлення необхідно включити до раціону корми з високим вмістом природних підсилювачів кольору.

Не забувайте вносити і рослинний компонент – чіпси чи двосторонні кульки повністю задовольнять потреби хромісів у рослинній їжі завдяки високому вмісту спіруліни.

Годувати дорослих хромісів необхідно 1-2 рази на день такою порцією корму, яка буде з’їдена за кілька хвилин. Мальки вимагають 3-6 годувань на добу.

Розмноження та розведення

Найбільша складність при розведенні хромісів – це підбір відповідних виробників. Статевий диморфізм у рибок не виражений, визначити самця і самку можливо лише після утворення пар. Друга проблема пов’язана з тим, що необхідно підібрати самку, яка підійде конкретному самцеві. Дуже часто у парі виникають конфлікти, і рибки можуть вбити один одного. Тому перший час при формуванні пари необхідно уважно стежити за поведінкою риб.

Якщо ж партнери підійшли один одному, то досить скоро можна очікувати потомства. Варто зазначити, що хроміси моногамні й зберігають пару на все життя. Коли самець готується до нересту, його забарвлення стає ще яскравішим.

Самка відкладає до 500 ікринок на плаский камінь чи іншу підходящу декорацію. Інкубація триває близько двох діб, після чого з’являються личинки. Самка дбайливо переносить їх до іншого місця, поки вони харчуються за рахунок жовткового мішка. До самостійного харчування молоді хроміси готові вже через три доби після вилуплення. У рибок дуже розвинений батьківський інстинкт. І самка, і самець блискавично атакуватимуть будь-якого чужинця, який з`явився на їх території.

Окремі мальки ростуть швидше за інших і здатні поїдати своїх родичів, тому необхідне регулярне сортування до тої миті, поки риби не виростуть до розміру 1 см. У цей же час необхідно відсадити батьків.