Дискус (Symphysodon sp.), Піджен

Опис

Королі акваріума – таку назву заслужили одні з найкрасивіших акваріумних рибок на планеті – дискуси (Symphysodon sp.). Ці рибки відразу привертають до себе увагу завдяки вкрай незвичайній, практично округлій формі тіла та феєричному забарвленню. Дискусами рибок назвали за приплюснуте, схоже на диск, тіло.

Загальні відомості

Назва роду складається із грецьких слів symphysis («зрощений») і odon («зуб»). Це пов’язано з особливістю розташування чотирьох крайніх зубів, що знаходяться на стику верхньої та нижньої щелеп один під одним. Назва «дискус» (diskus) з’явилася трохи пізніше. Цим словом у Стародавній Греції позначали плоский метальний снаряд для змагань.

Дискуси мають певну специфіку утримання: стабільні параметри води, підвищена температура, потреба у великому просторі для проживання. Їх можна назвати вкрай чутливими, і це відлякує багатьох акваріумістів від того, щоб тримати цих чарівних риб. Невисокий імунітет дискусів пов’язаний із їх місцем проживання у природі. Вода у басейні річки Амазонка дуже м’яка і кисла, містить велику кількість дубильних речовин. У такій воді розмноження мікроорганізмів утруднене, через це в інших умовах дискуси не здатні належним чином реагувати на інфекції. Таким чином, дискуси рекомендовані для утримання досвідченим акваріумістам, які чудово розуміють усі процеси, що відбуваються в акваріумі.

Вперше дискуса описав австралійський науковець Йохан Наттерер під час чергової експедиції до Бразилії. Сталося це у 1833 році, коли у річці Ріо-Негро спіймали екземпляр невідомої раніше риби. Велику роль у вивченні дискусів зіграв Йохан Якоб Хеккель, саме він запропонував родову назву Symphysodon.

Перші живі дискуси були завезені до Європи в середині XX століття. Зараз завдяки масовому розведенню рибок на спеціальних комплексах купити їх нескладно практично у будь-якій країні. Але варто зазначити, що ціна на дискусів залишається однією з найвищих. Особливо коли йдеться про рідкісну колірну варіацію.

Зовнішній вигляд

Тіло дискусів дископодібне і дуже стисле з боків, аж до того, що при спостереженні за рибою з боку її хвостового плавника видно обидва ока, які випирають із боків голови. Очі ці великі, а голова – маленька. Плавники можуть бути прозорі чи мати кольорові плями одного кольору з тулубом. Хвостовий плавник – віялоподібної форми, спинний і анальний – тягнуться від голови до хвоста. Черевні плавники подовжені. У дорослих самців дискуса можна побачити чітко виступаюче чоло. Забарвлення дуже різноманітне й залежить від конкретного виду, проте завжди ефектне. Воно може змінюватися залежно від стану риби: наприклад, по всьому тілі з’являтися чи зникати різнокольорові смужки. В акваріумі дискус може досягати довжини 25-30 см.

Ареал проживання

Батьківщина дискусів – ріки Південної Америки. Рибки ці зустрічаються, зокрема, у басейні річки Амазонки. Тому дискусів можна відшукати на території таких країн, як Бразилія, Колумбія, Венесуела та Перу.

Біотопи басейну Амазонки дуже цікаві й можуть зазнавати значних змін. У грудні починається сезон дощів, що призводить до розливу річок і затоплення величезних територій. Повені призводять до каламутності води, і кришталево чисті до того річки починають нагадувати болото. Після закінчення затяжних дощів рівень води спадає, вона знову стає прозорою. Всюди з’являються тихі затони, у яких вода набуває темного кольору (“чорна вода”). На таких ізольованих ділянках вода вирізняється великою м’якістю й високою кислотністю. Саме у таких умовах і живуть дискуси в дикій природі. Вони вважають за краще триматися ближче до берега, живуть у чагарникових заростях. Дно в таких водоймах має товстий прошарок гниючого листового осаду. Серед коренів прибережної рослинності проходить основний час проживання риб і їх нерест. Варто зазначити, що виявити дискусів у великих річках можна вкрай рідко, вони полюбляють невеликі струмки та притоки. У таких ізольованих умовах у дискусів і виникли локальні колірні популяції, тож ми можемо спостерігати чудове розмаїття забарвлень цих дивовижних рибок.

Види

Систематика дискусів зазнавала певних змін за час вивчення їх життя. Спочатку всіх дискусів відносили до одного виду, вважаючи відмінності у забарвленні лише колірними варіаціями. Але більш детальне вивчення особливостей цих риб призвело до виділення трьох видів у межах роду Symphysodon.

Червоний дискус (Symphysodon discus)

Цей вид дискуса першим з’явився в акваріумах любителів. На честь науковця, який вперше описав цей вид, його часто називають дискусом Хеккеля.

Живуть у Південній Америці, в басейні річки Амазонка: зокрема, у річках Ріо-Негро та Ріо-Бранку. Віддають перевагу воді, багатій на гуміновими речовини, так званій “чорній воді”. Ґрунт у природних біотопах пісковий із великою кількістю відмерлого листя.

Форма тулуба стандартна, дископодібна, сплющена з боків. Райдужна оболонка очей яскраво-червона. Забарвлення тулуба дискуса Хеккеля варіюється від червонувато-жовтого до коричневого. Поздовжні хвилясті блакитні лінії перетинають практично все тіло рибки, окрім грудей і середини корпусу. З двох боків сплощеного тіла є дев’ять вертикальних темних смуг, з них найбільш виражені (яскравіші та ширші) перша, п’ята і дев’ята. Залежно від стану риби забарвлення дискусів може змінюватися.

Якщо рибка збуджена, вертикальні лінії практично зникають, а блакитні – яскравішають. У стресових ситуаціях чи при неправильному утриманні все відбувається навпаки: блакитні лінії тьмяніють, а вертикальні – контрастнішають. В особливо запущених ситуаціях можлива майже повна втрата забарвлення дискуса. У природі він виростає довжиною до 20 см, в акваріумах розмір рибки зазвичай не перевищує 10-15 см. Статевий диморфізм виражений слабо. Основою природного раціону є зоо- та фітопланктон, а також детрит у засушливий період.

Зелений дискус (Symphysodon tarzoo)

Незважаючи на коричнево-жовте основне забарвлення тіла дискуса, луска виловленої у природному середовищі рибки може здаватись зеленуватою, хоча й має відтінок блакитного неба. Дискуси отримали видовий епітет на честь колумбійської компанії, яка спеціалізується на експорті риби і розташована у місті Летисія. Саме на його околицях був виловлений і описаний Symphysodon tarzoo. Варто зазначити, що статус виду ця група дискусів отримала відносно недавно – у 2006 році на підставі аналізу ДНК.

Мешкає зелений дискус у басейні річки Амазонка (Перу, Колумбія, Бразилія). Воліють жити у “чорній воді”. Мешкають біля берега серед затонулих дерев і відмерлого листя.

Райдужна оболонка яскраво-червона. По всьому тілу та спинному плавнику зеленого дискуса проходять поздовжні хвилясті лінії бірюзового кольору. Спинний плавник має широку чорну смугу. Морфологічно цей вид дискусів відрізняється наявністю на тілі та плавниках червонуватих точок, що проявляються у рибок, яким виповнилось півроку. Статевий диморфізм не виражений. Середня довжина зеленого дискуса в акваріумі – 13 см.

Дискус рівносмуговий (Symphysodon aequifasciatus)

Назва виду – «дискус рівносмуговий». Видовий епітет складається з латинських aequus («рівний») і fascia («пояс»). Назва відображає основну морфологічну відмінність виду від інших – наявність по боках тіла вертикальних смуг однакової ширини й інтенсивності. Йдеться про великі зграйні рибки. Для утримання рекомендується акваріум об’ємом від 250 літрів. Необхідно суворо дотримуватись оптимальних параметрів води (температури, кислотності) та не допускати накопичення продуктів азотистого обміну.

Дискус рівносмуговий мешкає у басейнах рік Амазонка та Ріо-Негро і любить прозору воду. Довжина досягає 15 см. Голова і рот невеликі. Тіло дископодібне, на ньому хвилястий малюнок. Фонове забарвлення риби варіюється від коричнево-жовтого до червоного. Горизонтальні смуги блакитного чи зеленуватого кольору. По спинному й анальному плавниках проходить півколом широка темна смуга. Забарвлення тіла може змінюватися залежно від стану рибки. Відрізнити самку дискуса від самця – досить проблемно.

Існує кілька підвидів Symphysodon aequifasciatus з характерним забарвленням – коричневий і блакитний дискуси. Визначити точний вид дискус в акваріумі практично неможливо з огляду на те, що багаторічна робота селекціонерів призвела до появи великої кількості колірних варіацій. Статевий диморфізм у цих рибок не виражений.

Догляд і утримання

Для тримання дискусів необхідний, перш за все, просторий акваріум. Мінімальний об’єм для невеликої зграї рибок має бути 250 літрів, а в ідеалі – 400 літрів і більше. Рекомендована висота стовпа води – близько 50 см, бо дискус – відносно висока риба у дорослому віці. При утриманні дискусів дуже важливо забезпечити їх спокій. Ці рибки дуже полохливі, тож постійні стресові чинники можуть призвести до захворювань і навіть до загибелі. Не рекомендується встановлювати акваріум з дискусами у прохідних місцях і поруч з джерелами сильних звуків.

Існують два основні підходи до внутрішнього оформлення акваріума для дискусів. Одні акваріумісти віддають перевагу класичному варіанту – акваріуму-травнику з ґрунтом і густими заростями рослин.

Інші вважають, що дискуси не потребують додаткового фону, і їх краще тримати в акваріумі без ґрунту, рослин і декорацій. Остання точка зору більш практична і пов’язана з тим, що, по-перше, важко підібрати рослини, які витримують оптимальну для дискусів температуру (27-30°С). По-друге, будь-яка відмираюча органіка в акваріумі – потенційне джерело азотистих сполук, до вмісту яких дискуси дуже чутливі.

З іншого боку, акваріум-травник з дискусами виглядає набагато ефектніше, а живі рослини допомагають підтримувати біологічний баланс в акваріумі. Найголовніше – це ретельний догляд, подача вуглекислого газу, якісне освітлення.

Дискуси погано переносять будь-які коливання параметрів води. Чим стабільніше буде середовище, тим менша ймовірність хвороби цих рибок. Дискуси вкрай теплолюбні: оптимальна температура їх тримання складає 27-30°С. Вода має бути кислою і м’якою, близькою до природньої: pH=5.5–6.5, жорсткість – від 1°dGH до 12°dGH.

В акваріумі повинна бути якісна фільтрація (потужним зовнішнім фільтром чи навіть кількома) й аерація. Не можна допускати підвищення вмісту нітратів у воді вище позначки 25 г/л. Дискуси дуже чутливі до концентрації азотистих сполук, тож перевищення норми може викликати стрес. Необхідна щотижнева підміна до ¼ води в акваріумі. У той же час існує рекомендація щоденно підміняти 10-20% об’єму води. Кожен акваріуміст сам вирішує, як краще вчинити. Головне – регулярно тестувати воду на основні параметри і не допускати різких коливань. При доброму догляді дискуси можуть прожити в акваріумі від 10 до 18 років.

Сумісність

Основна проблема при підбиранні сусідів для дискусів – параметри води, перш за все температура. Небагато риб здатні комфортно почуватися при температурі води близько 30°С. Також необхідно враховувати той факт, що дискуси – дуже повільні, і при триманні з дуже активними рибками можуть залишатися без харчів. Більшість акваріумістів сходяться на думці, що тримати дискусів найкраще зграйкою від шести особин у видовому акваріумі. Завдяки великій кількості колірних селекційних форм дискусів навіть при утриманні їх на самоті можна створити дивовижне розмаїття кольорів в акваріумі. Проте якщо виникло бажання поєднати дискусів із іншими рибками, варто звернути увагу на дрібних харацинових (неони, тетри), невеликих прісноводних скатів, карликових південно-американських цихлід (апістограми тощо).

Годування

Окрім оптимальних параметрів води, дискуси потребують правильного та збалансованого харчування. Невідповідне годування може створити дискусам проблеми зі здоров’ям, перш за все, запалення шлунково-кишкового тракту. Більшість акваріумістів вважає, що найкращі типи корму для дискусів – жива та заморожена їжа: артемія, мотиль, трубковик. Дуже популярне годування за допомогою саморобних фаршів на основі яловичого серця. У подібних кормів є недоліки – необхідно витрачати час на приготування, а також важко збалансувати раціон дискусів. До того ж використання таких кормів може призвести до швидкого погіршення якості води.

Спеціально для любителів дискусів розроблено серію кормів, що ідеально підходять для всіх видів таких рибок, забезпечуючи їх здоров’я, довголіття й активність. Сухий корм випускається в кількох видах, тому акваріумістам нескладно буде підібрати такий, що із задоволенням поїдатимуть їх вихованці.

1. Discus – найвідоміший і найулюбленіший не одним поколінням акваріумістів корм. Своєю формою, кольором і складом повністю відповідає специфічним потребам дискусів. Містить натуральні речовини, які підсилюють забарвлення риб, а також стабілізований вітамін С для підвищеної опірності хворобам. Червоні гранули невеликого розміру, що повільно опускаються на дно, добре з’їдаються дискусами. Висока засвоюваність компонентів дозволяє знизити кількість відходів і підтримати оптимальну якість води триваліший час.
2. Discus Energy – корм, що спеціально розроблений для зниження стресу та поліпшення імунітету у дискусів. Спеціально підібрані високоякісні компоненти підтримують здоров’я риб. L-карнитин, що входить до складу гранул, впливає на обмін речовин і сприяє кращому засвоєнню ліпідів, завдяки чому рибки отримують додатковий запас енергії. Особливо рекомендований під час стресових ситуацій (хвороба, зміна води, виставка, нерест) чи після них.
3. Discus Colour – гранули, що повільно тонуть. Вони багаті на високоефективні підсилювачі кольору, які сприяють красивому забарвленню червоних видів дискусів.
4. Discus Pro – інноваційний корм у вигляді мультичіпсів, вони приготовлені з використанням низькотемпературної технології, яка дозволяє зберегти ще більше корисних речовин і вітамінів. Корм відмінно засвоюється дискусами і сприяє зниженню забрудненості води відходами. Натуральні підсилювачі кольору гарантують повноколірне, красиве та багате забарвлення.

Годувати дискусів слід мінімум 2-3 рази на день такою кількістю корму, який вони можуть з’їсти за кілька хвилин. Нез’їдені залишки корму бажано видалити з акваріума за допомогою сифона.

Розведення

Як і інші представники родини цихлові, дискуси розмножуються парами. Вони моногамні, пара створюється на все життя.

Статевий диморфізм у цих риб не виражений. Відрізнити самця від самки можна напевно лише у період нересту. Однак досвідчені любителі акваріумістики зазначають, що у дорослих самців крутіше чоло й товсті губи. Статева зрілість настає у віці 1,5 року.

Зрозуміти, коли дискуси готові до нересту, неважко: вони починають готувати собі місце для гнізда – чистять каміння та листя рослин, щоб у майбутньому відкласти на них ікру. В цей час рибок необхідно пересадити до нерестового акваріума з рослинами й укриттями. Бажано, щоб довжина акваріума була не менше одного метра, а його об’єм – від 100 л. Світло повинне бути приглушене, необхідне також постійне забезпечення нерестового акваріума киснем. Вода має бути дуже м’якою – 2-3°dGH. Температуру потрібно встановити на кілька градусів вище за ту, що була у загальному акваріумі.

Ікра відкладається на стінки акваріума, укриття, листя рослин. У середньому одна самка може відкласти до 200 ікринок.

У дискусів яскраво проявляється батьківський інстинкт. Спочатку ікра, а потім і мальки охороняються парою або одним із батьків. У період догляду за ікрою виробників не можна турбувати, будь-яка потенційна загроза може призвести до поїдання ікри дискусами. Перші личинки з’являються на світ через три доби. Незвичайний у дискусів спосіб годування малька. Перші два тижні молодь харчується особливим секретом, що виділяє шкіра батьків. У цьому процесі беруть участь як самка, так і самець. Як тільки слиз у одного з батьків закінчується, на допомогу відразу припливає другий.

Як тільки цей процес закінчується, виробників можна відсадити до загального акваріума й почати самостійне вигодовування. У молодому віці дискуси досить непримітні – мають бліде забарвлення, яке яскравішає з тримісячного віку.

Різні види дискусів здатні схрещуватися між собою, що сприяє виведенню великої кількості колірних варіацій.