Дафнія корм заморожена ТМ Ситий сом, блістер

Опис

Загальновідомий корм багатьох риб. Особливо дафнія потрібна харациновим і живородячих риб, але підгодовувати дафнію можна всіх.

Дафнії – рослиноїдні рачки, якісна дафнія зазвичай буває, набита різними водоростями і таким чином є чудовою рослинною добавкою. Хітін дафній – чудовий баласт, необхідний рибам для правильного перетравлення їжі.

Вся Дафнія від Акваріа видобута та упакована на території України.

Ceriodaphnia dubia	Daphnia longispina	Daphnia magna

Daphnia pulex	Moina dubia	Simocephalus

Дафнія – загальна «народна назва» всіх видів гіллястовусих рачків (CLADOCERA). Під цією назвою фігурує близько 420 різних видів розгалужених рачків, що належать приблизно до 10 сімейств. Найчастіше зустрічаються: дафнію магну, дафнію пулекс, дафнію лонгіспину, моїну, босміну, хідорус, сиду, симоцефалус, церіодафнію.

Тіло більшості розгалужених рачків сильно стиснуте з боків і укладено в двостулкову хітинову оболонку, скріплену на спині і розходиться на черевній стороні. Цю оболонку дафнія періодично скидає та замінює на нову. Голова дафнії спереду витягнута в гостренький “дзьоб” або “хоботок”. На голові знаходяться два очі, які у повністю розвинених екземплярів зливаються в одне складне око. У багатьох видів поруч із ним знаходиться ще одне невелике око. На голові є дві пари антен. Передні антени – паличкоподібні, дуже маленькі. Проте задні антени непропорційно великі в порівнянні з тілом. Вони гіллясті, причому кожна гілка антени має довгі перисті щетинки. Задні антени служать основним органом пересування гіллястоусих, одночасно змахуючи обома задніми антенами, рачки відштовхуються ними і таким чином пливуть короткими стрибками. Регулюючи частоту помахів антен, дафнії можуть не тільки “парити”, але й підніматися у верхні шари води або, навпаки, ідеш на глибину. Таким чином, вони здійснюють вертикальні переміщення (міграції), пов’язані з пошуком їжі, зміною температури води або доби. Грудний відділ гіллястоусих укорочений і складається з 4 – 6 сегментів, кожен з яких забезпечений парою ніжок. У самок між спинною поверхнею тіла і спинним краєм раковини є велика порожнина, що виконує завдання виводкової камери. У цю сумку відкладаються яйця, де вони розвиваються. Влітку, в теплу погоду, у виводковій камері самки формуються незапліднені яйця (по 50-100 штук у кожної особини), з яких виходять тільки самки, що дуже швидко залишають тіло матері. Тому, як правило, всі впіймані влітку дафнії виявляються самками. Протягом усього літа самки розмножуються партеногенетично. З настанням холодів із деяких яєць народжуються самці, а в самок починають утворюватися яйця, які можуть розвиватися лише після запліднення самцем. Самці у дафній рідкісні, з’являються зазвичай до осені і завжди значно дрібніші за самок. Після запліднення ними самок утворюються яйця (зазвичай не більше двох), багаті на жовток і зовсім непрозорі. Оболонка з яйцями утворює сідло, або ефіппій. Ефіпії вільно плавають або опускаються на дно, вони переносять заморожування та висихання. Висохлі ефіппії розносяться вітром. Тепло та волога пробуджують яйця до життя; їх виводяться самки, здатні протягом багатьох поколінь розмножуватися незайманим шляхом.

Забарвлення дафній залежить від складу споживаної їжі та вмісту кисню у воді водойми. Колір варіюється від зеленого та коричневого до червоного та чорного. Живляться гіллястовусі рачки: одноклітинними водоростями, бактеріями та інфузоріями, яких вони затягують у рот струмом води, створюваним рухом ніг. Зазвичай, у природі спостерігається різке збільшення чисельності дафнії за відмиранням фітопланктону.

Гіллястовусі рачки присутні майже в кожній водоймі. Але найбільша кількість дафній зустрічається в стоячих водах (ставках, озерах, канавах, ямах з водою) багатих рослинною органікою, що розкладається, з нечисленною популяцією риб. Пік максимальної чисельності дафнії у водоймах припадає на весну та літо. Іноді їх буває так багато, що вода від їхньої кількості ставати червоно-коричневою.

Найбільший представник роду Дафнія магну (Daphnia magna Straus). Живе у дрібних водоймах (ставки, ями, лісові калюжі). Самки досягають 5 – 6 мм довжини, самці – 2 мм, личинки – близько 0,7 мм. Дозрівають у віці 4 – 14 діб. Дають до 20 послідів кожні 12 – 14 днів. У кладці до 80 яєць. Тривалість життя – 110 – 150 діб.

Дафнія пулекс (Daphnia pulex De Geer) широко поширена у дрібних водоймах. Рачки середньої величини, їх розмір до 4мм; Дають до 12 послідів кожні 3 – 5 днів. У кожній кладці до 25 яєць. Тривалість життя 26 – 47 діб.

Дафнія лонгіспину (Daphnia longispina Muller) розмір їх до 4мм. Живе і в дрібних і глибоких водоймах. Має цілу низку різних форм.

Симоцефалус (Simoctphalus) – плоскі рачки, часто пофарбовані в червоний колір. Середовище проживання неглибокі водойми зі стоячою водою. Довжина їхнього тіла коливається від 2 до 4мм.

Церіодафнія (Ceriodaphnia), формою та розміром схожа з попередніми видами. Середовище те саме.

Моїна – “живородка” – (Моіна macrocopa, М. rectirostris). Самки досягають довжини до 1,7 мм, самці – до 1 мм, личинки – близько 0,5 мм. Дозрівають за 3 – 4 дні. Дають до 7 послідів кожні 1 – 2 дні. У кладці до 53 яєць. Тривалість життя 22 дні. Моїна як кормовий об’єкт має низку переваг над іншими видами дафній. Розміри дорослої моїни рідко перевищують 1 мм, що дозволяє використовувати її при вирощуванні мальків, тоді як розмір інших видів дафній досягає 4 мм. Хітинова оболонка моїни набагато м’якша. Молодь різних видів акваріумних риб під час годування моїй росте значно швидше і раніше досягає статевого дозрівання, ніж при годівлі іншими видами кормів. Біохімічний аналіз показав, що поживна цінність Moina macrocopa на 20% вища, ніж Daphnia magna. В організмі моїни міститься понад 50% білка. Швидкість розмноження її приблизно втричі вища, ніж у дафнії пулекс.

Босміна (Bosmina) одна з найменших представників гіллястовусих рачків з довгими клювоподібними придатками на голові. Босміни часто трапляються при лові дафній – вони дуже на них схожі, проте вдвічі дрібніші. Ці рачки чорного кольору у величезній кількості зустрічаються вздовж берегів та у скупченнях водних рослин.

Хідорус (Chydorus) дрібні рачки, характерні своєю округлою формою, та малими розмірами.Гіллястовусі рачки (Cladocera) – один із кращих акваріумних кормів для невеликих видів риб, а також молоді практично всіх видів. Риби їдять їх охоче, з апетитом і ростуть на них набагато краще, ніж на багатьох інших видах кормів.

Деякі види дафній спеціально культивують у риборозвідних господарствах як високоцінний корм для молоді риб. Дафнії є одним із найбільш повноцінних за складом акваріумних кормів. Високий вміст білка, велика кількість мікроелементів та вітамінів, оптимальний амінокислотний склад білка – все це робить дафнію дуже популярним кормом для акваріумних риб у акваріумістів усього світу.