Бичок-бджілка (Brachygobius doriae)

Опис

Невеликі рибки з кумедною назвою «бички» представлені в акваріумістиці не так широко, що в основному пов’язано з їх розмірами, особливостями змісту (види солонуваті або морські) та яскраво вираженої територіальності. Проте є як мінімум один вид, якого можна зустріти в зоомагазинах. Він зветься бичок-бджілка, або бичок-джміль.

Загальні відомості

Бичок-бджілка (Brachygobius doriae) – солонуватоводна променева рибка з сімейства Бичкові. У природі зустрічається на острові Борнео та прилеглих архіпелагах. Відноситься до мініатюрних рибок з дуже цікавим розфарбуванням: чорними і жовтими смужками, що чергуються, на тілі. Саме за характерне забарвлення рибку бичка і називають бджілкою або джмелем.

Зовнішній вигляд

Форма тіла у бичка-бджілки своєрідна: лінія спини практично пряма і так само рівно переходить у хвостове стебло, черевце має помітне потовщення, округле формою. Голова велика, передній її кінець плескатий з досить великим ротом.

Черевні плавці у бичка-бджілки зрощені і утворюють своєрідну «присоску», яка дозволяє рибці утримуватися на поверхнях. Грудні плавці широкі, віялоподібні. Спинні плавці два, передній з них меншого розміру. Анальний плавець розташований на рівні заднього спинного.

Хвіст однолопатевий, практично прозорий. Забарвлення у бичка-бджілки яскраве, складається з чорних і жовтих смуг, що чергуються, причому останні ширші у хвоста. Іноді на жовтих смужках можуть бути темні плями.

У домашніх умовах рибки виростають до 2,5-3,5 см.

Тривалість життя становить 4-5 років.

Ареал проживання

Бичок-бджілка є ендеміком острова Борнео та кількох прилеглих до нього архіпелагів. Найчастіше рибка зустрічається в нижній течії річок і в прибережній зоні, де прісна вода поєднується з солоною. Виявити бичків можна в естуаріях та мангрових болотах. Дно тут вкрите шаром піску та мулу, на яких лежать опале листя та корчі.

Деякі популяції зустрічаються у торф’яних болотах. У цих місцях вода через велику кількість органіки, що розкладається, набуває кольору міцно завареного чаю.

Догляд та утримання

Ідеальний варіант утримання бичка-бджілки – це видовий нано акваріум. Справа в тому, що в занадто великому обсязі рибка просто загубиться, а може не поділити територію з сусідами. Утримувати бичків найкраще групами із шести або більше особин. Може здатися, що це суперечить підвищеній територіальності, але на практиці виявляється так, що саме в групі агресія окремих особин розсіюється найкраще.

Об’єм акваріума, що рекомендується, для групи бичків – від 40 літрів. Оскільки бички-бджілки – донні рибки, для них важлива максимальна площа дна. Покривають його найчастіше піщаним ґрунтом. Далі встановлюються різні укриття, які дозволять ховатися слабкішим особинам, і висаджуються групи рослин (до них бички байдужі). Прикрасити акваріум можна камінням, корчами, глиняними горщиками чи гротами. Бичків рекомендується поселяти в трохи солоній воді, тому не всі рослини підійдуть для спільного вмісту. Можна звернути увагу на сагітарію, валіснерію, анубіас, криптокорину, яванський мох. При цьому рослини необхідно обов’язково адаптувати до солонуватих умов, заздалегідь розмістивши їх в окремій ємності та поступово підвищуючи солоність у ній.

Для підтримки високої якості води використовується внутрішній фільтр із системою аерації. Але зверніть увагу на течію – вона не повинна бути сильною. Вкрай бажаний і терморегулятор, який автоматично підтримуватиме потрібну температуру.

Освітлення краще встановити помірне.

Щотижня необхідно замінювати 20% води на свіжу. Бички-бджілки можуть жити у прісній воді, але тривалість життя у них буде вищою, якщо додавати у воду спеціальну морську сіль для акваріумів у концентрації 2 г/л. Також не зайвим стане використання кондиціонера із екстрактом натурального торфу, який створить ефект «чорної» тропічної води.

Оптимальні параметри води змісту: Т=22-28°С, pH=7.0-8.5, GH=10-30.

Сумісність

Враховуючи невеликі розміри та особливості утримання, ідеальним для бичків-бджілок стане видовий акваріум. За бажання можна спробувати поєднувати їх з іншими мирними видами, здатними переносити підсолену воду: пропорційними тетраодонами, дермогенісами, гуппі, пеціліями.

У прісноводних акваріумах бички сумісні практично з будь-якими дрібними і миролюбними видами риб, що мешкають біля поверхні або в товщі води – тетрами, даніо і т.п. Але необхідно звернути увагу, щоб бичкам діставався корм, адже іноді надто активні сусіди з’їдають його повністю, і він не встигає впасти на дно, де харчуються бички.

Не рекомендується утримувати бичків-бджілок з дрібними креветками, наприклад вишнями. Смугасті хижаки будуть із задоволенням на них полювати. А ось креветки Амано або фільтратори ним не по зубах.

Годування

На жаль, бичок-бджілка – це одна з небагатьох акваріумних рибок, яка практично не поїдає сухого корму. Тому підгодовувати її доводиться замороженим мотилем, дафнією, артемією, трубочником, циклопом. Корм рибка збирає на дні.

Годувати бичків-бджілок рекомендується зовсім невеликими порціями, але частіше. Якщо ж вам пощастило, і ваші особини не відмовляються від сухих кормів, то можна використовувати сухий корм у формі маленьких гранул, що поступово занурюються на дно.

Розмноження та розведення

Бички бджілки добре розлучаються в домашніх умовах, а спостерігати за процесом дуже цікаво.

Статевий диморфізм у рибок виражений слабо. Зазвичай самка має більш округле черевце. Лише в період нересту починають виявлятися відмінності: у самця темні смуги бліднуть, а у самок жовті смужки стають яскравішими. Як правило, бичків-бджілок містять зграйками, і рибки самі вибирають собі пару.

Нерест може відбуватися як у загальному акваріумі, так і в нерестовому, але останній варіант краще, щоб вижило більше мальків. Субстратом для нересту зазвичай служать порожнисті трубки, керамічні гроти, раковини та аналогічні укриття. Стимулом до шлюбної поведінки стануть посилене харчування, підвищення температури на кілька градусів і почастішання підмін води.

У відповідних умовах можна легко отримати потомство бичка-бджілки.

Коли самець обирає собі підходяще укриття, він «запрошує» туди самок, що пропливають повз. Якщо одна з них погоджується на залицяння, то незабаром відкладає у притулок одну-дві сотні краплинних ікринок розміром близько 1 мм. Після цього самка залишає кладку і не бере участі у турботі про потомство. У цей період самця та кладку зазвичай переносять в окремий акваріум з такими самими параметрами води. Самець виявляє справжні «батьківські» почуття: оберігає і охороняє ікру аж до вилуплення личинок (потім його слід видалити).

Інкубація ікри займає 7-9 днів. Спочатку личинки, що з’явилися на світ, харчуються жовтковим мішком, потім переходять на самостійне харчування.

Темпи зростання у мальків бичків-бджілок низькі. Місяць їм знадобиться, щоб досягти розміру в 1 см. Характерне забарвлення та манера поведінки проявляється ще через місяць.

Статевої зрілості рибки досягають у віці близько одного року.