Болівійський метелик (Mikrogeophagus altispinosus)

Опис

Карликові цихліди з Південної Америки улюблені акваріумістами по всьому світу. Ці незвичайні та яскраво забарвлені рибки стануть окрасою будь-якого тропічного акваріума. Ми поговоримо про утримання однієї з найпопулярніших мініатюрних цихлід – апистограми болівійський метелик.

Загальні відомості

Болівійський метелик (Mikrogeophagus altispinosus) – прісноводна променева риба з сімейства Цихлові. Вперше вид був описаний у науковій літературі понад сто років тому – у 1911 році. Таксономічне становище виду кілька разів змінювалося, зараз він належить до роду Мікрогеофагус. Щоправда, історична назва «апістограма» міцно закріпилася за рибкою.

Болівійський метелик – це карликова цихліда, що не виростає більше 8 см завдовжки. Вона миролюбна і має цікаве яскраве забарвлення і форму тіла.

Незважаючи на свій скромний розмір, апістограми – рибки з високим інтелектом. Вони здатні впізнавати свого господаря, утворюють міцні пари і мають яскраво виражений батьківський інстинкт.

Болівійський метелик, добре підходить для загальних акваріумів, хоч і вважається трохи агресивнішим, ніж її найближчий родич – апістограма Рамірезі.

Рибка не відрізняється складністю у догляді і може бути рекомендована акваріумістам-початківцям.

Зовнішній вигляд

Болівійський метелик має яйцеподібне витягнуте тіло завдовжки до 8 см. Основне його забарвлення блідо-жовте, голова і груди яскраво-оранжеві. Прямо посередині тіла з боків розташовується темна округла пляма, за якою у бік хвоста тягнуться помітні сірі смужки. Очі великі, через них проходить темна вертикальна смужка. Спинний плавець довгий та загострений, особливо у дорослих самців. По верхній частині тягнеться облямівка червоного кольору, аналогічно забарвлені й крайні промені хвостового плавця. Самі плавці прозорі. Тривалість життя у акваріумі становить 5-7 років.

Ареал проживання

Батьківщиною метелика є тропічні водоймища Південної Америки. Рибку можна зустріти на великій території Бразилії та Болівії. Перші екземпляри цієї апистограми були спіймані саме на території Болівії, за що рибка і отримала свою назву.

Зустрічається апістограма в численних затоках, старицях, озерах з повільною течією та пісковим дном. Вважає за краще жити на мілководді, де знаходить собі укриття серед коряжок і заростей водних рослин. Більшість часу проводить у пошуках комах, що мешкають на дні.

Догляд та утримання

При утриманні болівійський метелик рекомендується дотримуватись правил, щоб на одну рибку припадало 20 літрів води. Можна посадити в акваріум і пару риб, але краще, якщо це буде невелика група з 6-8 особин.

Цихліди дуже люблять копатися в ґрунті, тому краще зупинитися на піщаному або дрібногальковому субстраті. Рибки чудово виглядатимуть серед натуральних декорацій – каміння, корчів та живих рослин. Останні слід висаджувати острівцями, не забувши залишити місце плавання.

Болівійські метелики не пошкоджують листя рослин, тому можна використовувати будь-які види, що сподобалися: валліснерію, гігрофілу, амбулію, бакопу, ехінодоруси, криптокорини та ін.

Люблять приглушене освітлення, тому не зайвим буде запустити на поверхню води в акваріумі роголістник, пістію або річчію.

Чим більше буде укриттів в акваріумі, тим краще. Спорудити їх можна, використовуючи наявні декорації, або додати керамічні горщики та половинки кокосових горіхів. Обов’язково покладіть на дно кілька плоских каменів, не виключено, що вони стануть чудовим місцем для нересту болівійських метеликів.

Чиста вода – запорука гарного самопочуття апистограми болівійський метелик. Обов’язково встановіть в акваріум фільтр і забезпечте належну аерацію. Раз на тиждень знадобиться заміна води на свіжу. Вона має становити 20% від обсягу акваріума.  Для підтримки комфортної температури цих теплолюбних цихлід знадобиться терморегулятор. У природному середовищі болівійський метелик живе у водоймах з високим вмістом гумінових речовин, тому корисно додавати у воду кондиціонер з екстрактом натурального торфу, що створює ефект «чорної» тропічної води.

Оптимальні параметри води для утримання: Т = 23-26 ° С, pH = 6.0-7.5, GH = 5-15.

Сумісність

Болівійський метелик – миролюбний цихлід. Вона не зможе образити навіть невелику рибку. Хіба що відлякає від свого кута чи кладки ікри.

Найбільш підходящими співмешканцями стануть види, що сусідять і в природі – зграйні харацинові: неони, тетри, коридораси, анциструси. Уживаються болівійські метелики з пецілією, моллінезією, мечоносцем, гурами, барбусами, іншими карликовими цихлідами.

А ось утримання з великими видами риб цілком виключено – рибки будуть безжально з’їдені. Проблеми можуть виникнути і з креветками, дрібні метелики можуть поласувати ними, особливо після линяння.

Між собою болівійські метелики живуть дружно, якщо обсяг акваріума є достатнім. Між самцями можливі сутички без серйозних наслідків.

Годування

У природі болівійський метелик поїдає різних безхребетних, яких викопує з дна. У домашніх умовах кращим варіантом стане годування рибок якісними сухими кормами. При підборі корму слід враховувати невеликий розмір рота у болівійського метелика.

Годувати бажано невеликими порціями, щоб уникнути переїдання.

Розмноження та розведення

Для розведення болівійський метелик в домашніх умовах знадобиться окрема нерестова ємність, тому що в загальному акваріумі ймовірність поїдання мальків іншими рибами різко зростає.

Статевий диморфізм не виражений. Статевозрілого самця (у віці близько року) можна визначити за більшими розмірами тіла, подовженими плавцями і більш яскравим забарвленням. Не рекомендується створювати пару штучно, як правило, це призведе до відмови від нересту або руйнування кладки. Краще посадити в акваріум відповідного обсягу групу риб та дозволити їм самим обрати собі партнера. Подібні пари надзвичайно міцні.

У нерестовий акваріум слід помістити дрібний ґрунт, великий плоский камінь та групу дрібнолистих рослин. В ідеалі ємність має бути не менше 60 літрів.

Стимулювати риб до нересту можна за допомогою невеликих щоденних підмін води та підвищення температури до 27-28°С. Якщо пара готова до ікрометання, вони почнуть очищати місце для ікри, зазвичай це плаский камінь. Далі самка відкладає від 100 до 200 ікринок, які відразу запліднюються самцем.

Тягар догляду за потомством лежить на плечах обох батьків. Основну вахту несе самка, самець підміняє її на час годування. Батьки обмахують ікринки своїми плавцями, створюючи струм води, і навіть видаляють загиблі.

Інкубація ікри недовга, займає лише 2-4 дні. Мальки, що з’явилися на світ, ще близько тижня харчуються за рахунок жовткового мішка, після чого переходять на самостійне добування їжі. Спочатку молоді батьки охороняють своє новоявлене потомство.

На фотографії показані дорослі особини – у продажу молодь. Забарвлення та розміри можуть відрізнятися.