Барбус вишневий (Puntius titteya)

Більшість видів барбусів – рибки середнього розміру. Але й серед них зустрічаються свої «малюки». Вишневий барбус, мабуть, найяскравіший і наймиролюбніший серед них.

Загальні відомості

Барбус вишневий (Puntius titteya) – рибка з родини Карпові, один із найменших видів барбусів, їх розмір не перевищує 5 см. Ці ошатні рибки родом із острова Шрі-Ланка миролюбні, мають яскраве забарвлення та невибагливі в утриманні, тому можуть рекомендуватися акваріумістам-початківцям. У той же час вони нерідко стають мешканцями професійних акваскейпів і голландських акваріумів. Завдяки своїм розмірам рибки не потребують великих об’ємів води.

Вперше вид став доступний акваріумістам у 1936 році, у наші краї барбус вишневий потрапив 23 роки потому. Свою назву рибка отримала за насичений вишневий колір тіла, який особливо яскравим стає у самців під час нересту.

На теперішній час отримано кілька селекційних форм вишневого барбуса – альбінос і вуалевий.

Зовнішній вигляд

Барбус вишневий має витягнуте та трохи вигнуте тіло, пофарбоване у яскраво-червоний або малиновий колір. Варто відзначити, що забарвлення вишневих барбусів сильно залежить від умов утримання та стану самої рибки. Найяскравішими самці стають під час нересту. А ось погана якість води чи утримання поза зграєю зазвичай призводить до потьмяніння кольорів.

Довжина тіла дорослої рибки становить близько 5 см. Від зябер до хвоста тягнеться темна смуга. Плавники та хвіст теж пофарбовані під колір тіла. Хвостовий плавник роздвоєний, грудні і черевні невеликого розміру. Верхня частина райдужної оболонки ока забарвлена у червоне. Колір тіла безпосередньо залежить від умов утримання і корму. На нижній щелепі розташовуються два невеликі, спрямовані вниз вусики.

Тривалість життя в акваріумі складає 4-6 років.

Ареал проживання

Вишневий барбус – ендемік острова Шрі-Ланка. Віддає перевагу сильно затіненим струмкам або невеликим річкам із несильною течією, що протікають через вологі тропічні ліси. Дно у таких водоймах піщане, з великою кількістю листового опаду, а також численними гілками. Рибки часто тримаються на мілководді.

Популяції цього виду барбусів дуже постраждали від неконтрольованого вилову під час пікової популярності рибки. У наш час експорт природних особин заборонений, а більшість риб, що надходять у продаж, розводяться на спеціальних фермах у країнах південно-східної Азії.

Догляд і утримання

Для утримання барбуса вишневого не знадобиться акваріум великого об’єму. Зважаючи, що тримати рибок потрібно зграйками від 6 штук, буде досить і 50 літрів. Дуже важливо заводити барбусів групами. Одиночне утримання негативно позначається як на кольорах рибки, так і на її здоров’ї. До того ж, лише у зграї проявляються ієрархічні зв’язки та характерна поведінка, за якою цікаво спостерігати. Плаває рибка переважно на середніх і нижніх глибинах.

Акваріум бажано обладнати кришкою, щоб рибки не вистрибнули, адже барбуси славляться своєю стрибучістю.

Оформлення для акваріума вибирається будь-яке, однак найефектніше вишневі барбуси виглядатимуть на фоні натуральних декорацій, що імітують природні водойми. На дно можна покласти пісок або дрібну гальку. Обов’язково встановіть пару натуральних корчів, які розділять акваріум на зони та стануть додатковим притулком. Дуже важливо, щоб у акваріумі були острівці з живими рослинами. У них полохливі рибки зможуть сховатись у разі небезпеки. Добре підійдуть довгостеблеві види: валіснерія, кабомба, елодея, криптокорини. Їх найкраще висадити вздовж стінок акваріума, а передню частину залишити для вільного плавання.

Рибки не люблять яскравого світла, тому його бажано приглушити за допомогою плаваючих водоростей (пістія, річія). Для максимального комфорту барбусів акваріум варто обладнати фільтром і компресором. Знадобиться і терморегулятор, адже цей вид любить воду з температурою не менше 22°С. Щоб не накопичувалися продукти життєдіяльності, необхідно регулярно, раз на тиждень, підмінювати до 30% води.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=22-28°С, pH=6.0-7.0, GH=2-15.

Сумісність

Вишневий барбус – один із найспокійніших представників роду, тому стане відмінним вибором для загального акваріума.

Найкращими сусідами для нього будуть інші види барбусів, скалярії, тернеції, гурамі, мирні сомики, мечоносці, молінезії, даніо.

Не варто селити барбусів із власниками довгих плавників: золотими рибками, гупі, півниками, – адже дуже велика ймовірність того, що вишневі барбуси пообкушують їх. Вишневі барбуси абсолютно не сумісні з великими цихлідами, бо швидко стануть обідом для хижаків.

Годування

Вишневі барбуси належать до всеїдних рибок. Вони поїдають комах, личинок, черв’яків та інших дрібних безхребетних. Не відмовляються і від ніжних частин водяних рослин.

Для вишневих барбусів відмінно підійдуть такі сухі корми:

1. Вишневі барбуси приваблюють, насамперед, своїм яскравим забарвленням, яке безпосередньо залежить від складу корму. Для посилення природних кольорів необхідні корми з високим вмістом натуральних каротиноїдів. Результат буде помітний уже після двох тижнів регулярного годування.
2. Універсальний пластівчастий корм для всіх видів декоративних риб.
3. Збагатити раціон рослинністю допоможуть корми з водорістю спіруліна.

Годувати барбусів необхідно кілька разів на день порцією корму, який буде з’їдений за кілька хвилин. Рибки схильні до переїдання, рекомендується влаштовувати «розвантажувальний день» раз на тиждень.

Розмноження та розведення

Справитись із розмноженням вишневого барбуса здатні навіть новачки в акваріумістиці. Для початку підбирається відповідна пара, що неважко зробити, бо статеві відмінності у рибки добре виражені: самки забарвлені набагато скромніше, мають кремово-жовтий колір, трохи більші і мають округле черевце.

За тиждень до передбачуваного нересту рибок розсаджують і рясно годують. У цей час готують нерестовий акваріум. Буде досить об’єму від 10 літрів. Воду можна взяти із загального акваріума і встановити компресор для аерації. На дно вкладається сепараторна сітка та дрібнолисті рослини.

Виробників розміщують у акваріум увечері, сам нерест зазвичай відбувається після сходу сонця. Для стимуляції нересту бажано підняти температуру води до 28°С і підмінити воду.

Плодючість самки становить до 300 ікринок. Рибки не виявляють турботи про потомство та будуть не проти поласувати своєю ікрою, тому після завершення нересту їх краще відсадити.

До акваріуму з ікрою додається метиленовий синій, після чого ємність слід затінити. Інкубація триває 1-2 доби, на третю добу, після розсмоктування жовткового мішка, мальки починають харчуватися самостійно.

Рибки ростуть дуже швидко, необхідне періодичне сортування. Статева зрілість настає у віці 6-8 місяців.