Барбус вогняний (Puntius conchonius var.) золотий

Опис

За своїм забарвленням вогняний барбус дуже нагадує золотих рибок, проте останні сильно програють цьому виду в активності. Рибки чудово підійдуть любителям спостерігати за рухливими яскравими мешканцями в акваріумі.

Загальні відомості

Барбус вогняний золотий (Pethia conchonius або Puntius conchonius) — це штучно виведена яскрава форма класичного вогняного барбуса. Рибка має блискуче золотаво-рожеве тіло, червонуваті плавці, виростає до 6–8 см. Вона мирна, дуже активна, невибаглива та ідеально підходить для початківців.

Популярна акваріумна рибка із сімейства Карпові. Є одним із найкрасивіших барбусів. Його луска відливає золотом, тому стайка цих рибок, що вічно снує, виглядає вкрай ефектно. Додайте до цього миролюбний характер і витривалість – і отримаєте ідеальну рибку для акваріумістів з будь-яким рівнем підготовки.

Вперше вид був описаний в 1822 шотландським вченим Френсісом Гамільтоном, але в акваріуми любителів потрапив тільки на початку XX століття. На відміну від багатьох барбусів, цей вид мешкає у прохолодній воді 18-22°С.

Забарвлення особин може змінюватися залежно від географічного регіону, біля якого мешкає рибка. Наприклад, найяскравішими і найпривабливішими вважаються рибки, що мешкають у західній Бенгалії. В даний час барбусів вогняних вже не виловлюють у природі, а розводять на спеціальних фермах, нерестяться рибки досить просто. Силами селекціонерів отримано кілька варіацій, що відрізняються інтенсивністю фарбування та довжиною плавників.

Відомо, що вогненний барбус може схрещуватися з близькоспорідненими видами: барбусом алоплавничним, чорним і червоним.

Зовнішній вигляд

Рибка має овальне, щільне тіло, злегка сплюснуте з боків.

• Забарвлення: На відміну від природної форми, золота морфа позбавлена зеленуватого відтінку на спинці. Усе тіло рибки має насичений жовто-золотий або яскраво-помаранчевий колір із металевим блиском. Ближче до хвостового плавця розташована характерна темна (чорна) пляма.

• Плавці: Можуть бути звичайними або завуальованими (вуалева форма). Кінчики плавців часто мають червонуватий або темний кант.

• Розмір: В акваріумах зазвичай виростають до 6–8 см, хоча в природі їхні дикі предки можуть досягати 14 см.

Статеві відмінності помітні неозброєним оком, особливо в період статевої зрілості:

• Самці: Стрункіші, дещо менші за розміром, але мають неймовірно яскраве забарвлення. Під час нересту їхнє золото перетворюється на палаючий вогняно-червоний або мідний колір. На плавцях з’являється чітка чорна облямівка.

• Самки: Більші та повніші за самців (особливо округле черевце), їхнє забарвлення скромніше — блідо-золотаве або жовтувате, без виражених червоних відтінків.

Ареал проживання

Природна (базова) форма вогняного барбуса походить із Південної Азії, де вона широко розповсюджена у водоймах Індії, Бангладеш, Пакистану та Непалу.

Вони живуть як у проточних річках, так і в озерах чи ставках зі стоячою водою.

Проте саме золота форма в природі не зустрічається — це результат кропіткої роботи селекціонерів.

На сьогодні всі золоті барбуси розводяться на спеціальних рибних фермах або в акваріумах любителів.

Догляд та утримання

Цей вид належить до категорії дуже витривалих риб, які легко прощають помилки початківцям.

• Зграйність: Утримувати барбусів потрібно виключно зграйкою від 6–8 особин. Наодинці рибка зазнає сильного стресу, а в парі або трійці може проявляти агресію до сусідів.

• Об’єм акваріума: Для зграйки потрібен резервуар від 30–40 літрів, бажано витягнутий у довжину, оскільки риби дуже динамічні.

• Параметри води:

  • Температура: 18–25 °C (вони люблять прохолоднішу воду, ніж більшість тропічних риб).

  • Кислотність (pH): 6.0–8.0.

  • Жорсткість (gH): 5–18°.

• Обладнання: Потрібен хороший фільтр, помірна аерація та щотижнева підміна води (до 25–30% від об’єму). Акваріум варто накривати кришкою, бо під час ігор рибки можуть вистрибнути.

Сумісність

Вогняний барбус – рибка миролюбна, але дуже активна.

Важливо пам’ятати: у загальному акваріумі їх необхідно утримувати у зграї, при цьому барбуси не звертатимуть увагу на інші види. Як сусіди найкраще підійдуть рибки зі схожим темпераментом: інші види барбусів, моллінезії, райдужниці, карликові цихліди.

Спокійно рибки ставляться до сомикам анциструсам, коридорасам, торакатум.

Не рекомендується містити вогняних барбусів з рибками, які мають довгі плавці, барбуси можуть обкусати їх. Тому в одному акваріумі їх краще не містити разом із гурами, ляліусами, півнями, золотими рибками.

Небезпеку для барбусів становлять великі хижі цихліди (акари, астронотуси), тому поєднувати таких риб також не можна.

Годування

Основу харчування рибки у природі становлять безхребетні. Вогняний барбус із задоволенням поласує личинками комах, хробаками, молюсками. До раціону входять ніжні гілочки водних рослин. При утриманні в домашніх акваріумах рекомендується зупинити свій вибір на якісних сухих кормах.

Золоті вогняні барбуси абсолютно всеїдні та мають прекрасний апетит. Вони приймають усі види кормів:

• Сухі корми: Спеціальні якісні пластівці, чіпси чи дрібні гранули. Рекомендується обирати корми з каротиноїдами (для посилення червоного та золотого кольору).

• Живі та заморожені корми: Мотиль, артемія, дафнія, циклоп, трубочник.

• Рослинна їжа: Обов’язково мають бути присутні компоненти зі спіруліною, інакше барбуси почнуть підщипувати ніжні акваріумні рослини.

Годувати барбусів необхідно кілька разів на день порцією корму, який буде з’їдено за кілька хвилин. Не забувайте, що рибки схильні до переїдання, тому щотижня влаштовуйте їм «розвантажувальний день».

Розмноження та розведення

Процес розведення барбусів є досить простим. Насамперед, необхідно вибрати найяскравіших та найздоровіших виробників. На жаль, це важко зробити до статевої зрілості рибок, яка настає у віці 6-8 місяців. До цього часу барбуси зазвичай виростають у довжину до 6 см. Самці цього виду менше за розміром, стрункішими і мають більш насичене забарвлення. У самки черевце повніше і округліше.

Пару потрібно розсадити на кілька тижнів, ввівши в раціон більше високобілкових кормів. У цей час готується нерестовий акваріум об’ємом близько 10 літрів з рівнем води до 15 см. На дно встановлюється сепараторна сітка, адже рибки не піклуються про потомство і з’їдять ікру за будь-якої зручної нагоди. Коли самка буде готова, її та двох самців вранці висаджують у нерестовик. Шлюбні танці не відрізняються вишуканістю, самець плаває поруч із самкою, розпустивши плавці, привертаючи до себе її увагу. Плодючість самки постачає близько 200-600 ікринок.

Після завершення ікрометання виробники видаляються з акваріума. Далі слід акуратно підмінити 1/3 води в акваріумі, затінити його та додати пару крапель метиленового синього, щоб ікринки не пошкодив грибок. Личинки прокльовуються з ікри через 1-2 дні, а ще через добу здатні до самостійного харчування.

На фотографії показані дорослі особини – у продажу молодь. Забарвлення та розміри можуть відрізнятися.