Барбус суматранський Платиновий або Кольті (Puntigrus tetrazona var. Albino)
30₴
1,5-2см
Опис
Загальні відомості
Барбуси – променепері рибки з родини Коропових. Завдяки своїй невибагливості, середнім розмірам і цікавим забарвленням широко розповсюджені в акваріумістиці. Ця збірна група включає в себе кілька родів. Переважно зграйні види, які легко пристосовуються до різноманітних умов проживання. Крім природних забарвлень, існують селекційні форми та флуоресцентні рибки (GloFish).
Цей підвид – це результат селекції Барбуса Суматранського (Puntigrus tetrazona var.), який отримав нове забарвлення тіла. Вона може змінюватись від жовтого до вершкового кольору з безбарвними смугами. Ще одна відмінність із попередником, крім кольору, це те, що альбінос не завжди має зяброві кришки. Інші поширені назви – Золотий тигровий барбус, Платиновий барбус, Альбінос, Кольті. У більшості випадків у процесі селекції риби стають вимогливими до умов утримання, так відбувається з будь-якими штучно виведеними тваринами. У випадку з Барбусом альбіносом вдалося уникнути подібної ситуації, він не мене витривав, ніж Барбус суматранський і може бути рекомендований, у тому числі і акваріумістам-початківцям.
Славляться як акваріумні задираки, деякі акваріумісти навіть вважають їх хижими рибками. Але в дійсності міжвидова агресія у більшості випадків пов’язана з помилками в утриманні рибок (замала кількість особин у групі, невірно підібрані сусіди).
Зовнішній вигляд
Усі барбуси мають витягнуте, трохи подовжене тіло із загостреною передньою частиною. Розміри коливаються від 5 до 35 см залежно від виду. Хвостовий плавник дволопатевий. Колір луски залежить від конкретного виду та вирізняється великою різноманітністю: можна зустріти однотонні забарвлення, з плямами, поперечними та повздовжніми смужками. Статевий диморфізм виражений слабо у більшості видів. Самки зазвичай більші, з великим округлим черевцем, але з менш інтенсивним забарвленням, аніж у самців.
Середня тривалість життя – 6-7 років.
Ареал проживання
Барбуси широко розповсюджені в екваторіальній і тропічній частині планети. Більшість видів походять з південно-західної Азії (Борнео, Суматра, Таїланд, Камбоджа). Частина з них мешкають в Індії та на острові Шрі-Ланка. Зустрічаються барбуси в екваторіальній Африці.
Дикі популяції барбусів були завезені в деякі країни і завдяки своїй витривалості без проблем прижилися. Наприклад, окремі види можна зустріти у США, Колумбії, Австралії, Сінгапурі.
Догляд і утримання
Обсяг акваріума для тримання барбусів залежить від виду і може складати від 30 до 300 літрів, бажано, щоб він був витягнутий у довжину. Наявність кришки обов’язкова – активні за своєю природою рибки можуть легко вистрибнути з акваріума. Барбуси – зграйні рибки, рекомендується тримати не менше 6-10 особин. У протилежному випадку вони стають агресивнішими і здатні нападати на сусідів по акваріуму.
В акваріумі обов’язково повинні бути ділянки з густими заростями рослин і відкриті місця для плавання. В якості грунту краще вибрати пісок або дрібну гальку, найкраще – темного кольору. Найбільш придатними декораціями стануть натуральні корчі та каміння.
В акваріумі обов’язково повинна бути хороша фільтрація й аерація. Деякі види люблять сильну течію.
Оптимальні параметри води для утримання: T=20-25 °С, pH=6,5-7,5, GH=4-10.
Щотижня необхідно підмінювати воду до 30% від об’єму акваріума.
Сумісність
Барбуси – відносно миролюбні види, вони чудово уживаються з більшістю видів декоративних риб. Винятки становлять лише риби з вуалевими плавниками (особливо неповороткі золоті) та з довгими “вусами” (гурамі, ляліуси). Дуже важливо тримати барбусів в зграї не менше 6 осіб. Якщо барбуси утримуються поодинці чи парно – рівень їх агресії зростає, і тоді багато риб можуть постраждати від них.
Ідеальний варіант для загального акваріума – підібрати кілька зграйок барбусів різних видів. Але для різноманітності можна підсадити до них молінезій, пецилій, даніо, райдужниць, мирних сомиків.
Зазначається, що барбуси, які підросли, можуть жити і з великими цихлідами, проте й у них інколи примудряються пощипати плавники.
Годування
У природних умовах усі барбуси всеїдні. До їхнього раціону входять комахи, личинки, черв’яки, діатомові водорості, дрібні безхребетні та детрит. Люблять рибки пощипати й ніжні частини водяних рослин.
Оптимальний раціон харчування являє собою різні пластівці з періодичним додаванням живого корму, наприклад, мотиля або артемій. Риба не знає почуття міри, буде їсти стільки, скільки ви даєте, тому дотримуйтесь розумної дози. Годувати слід 2–3 рази на день, кожна порція має бути з’їдена протягом 3-х хвилин, це дозволить уникнути переїдання.
Оскільки схильні до переїдання, тому раз на тиждень рекомендується влаштовувати “розвантажувальний день”.
Розмноження та розведення
Самка виглядає важкою, особливо в період нересту. Самці відрізняються яскравим забарвленням і меншими розмірами, під час нересту у них червоніє голова.
Розведення барбуса нескладне і дозволяє потренувати свої навички тим акваріумістам, які хотіли б зайнятися розведенням інших видів.
Для нересту слід відібрати кілька найбільших і найяскравіших виробників і відсадити їх у окремий акваріум, де посилено годувати високобілковим кормом. Коли рибки будуть готові до нересту (у самців мордочка стане яскраво червоною, а самки помітно округляться), необхідно підготувати нерестовик об’ємом 10-20 літрів. На дно вкладається сітка, а зверху – дрібнолисті рослини (яванський мох, перистолистник). Акваріум для нересту треба обладнати фільтром, нагрівачем і компресором.
Стимулом для нересту служить додавання м’якої води і підвищення температури. Виробників краще заздалегідь адаптувати до параметрів, аналогічних тим, які будуть у нерестовику: T=26-28 °С, КН до 2°, рН 6,5-7.
Коли виробники готові, в нерестовий акваріум на ніч висаджують самку і 2-3 самці. Ємність затемнюють. Нерест відбувається вранці та триває кілька годин. Самці ганяють самку, вона випускає порції ікринок, які тут же запліднюються і падають на дно. Плодючість однієї самки може сягати 1000 ікринок.
Після завершення процесу виробників забирають, ікру акуратно струшують з субстратів, затемнюють нерестовик, через 4 години після цього видаляють мертві побілілі ікринки. Корисно додати в акваріум протигрибковий препарат для збільшення можливого потомства. Личинки вилуплюються через добу, а на 3-4 день переходять на самостійне харчування.
Тільки покупці, які увійшли на сайт і вже купили цей товар, можуть залишати відгуки.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.