Барбус мутант або мшистий або зелений, вуалевий (Puntius tetrazona var. Green)

Опис

Селекційна робота з виведення нових порід акваріумних рибок ведеться у різних напрямках: одні намагаються отримати незвичайні забарвлення, інші кардинально змінити форму тіла. Але однією з найпопулярніших модифікацій залишається отримання довгоплавникових форм, які також називають вуалевими.

Загальні відомості

Барбус мутант або мшистий або зелений (Puntius tetrazona var. Green). Вуалевими називають рибок, у яких плавці (передусім хвостовий, спинний та анальний) отримали сильний розвиток і схожі на довгу вуаль або шлейф, що тягнеться за рибками. Практично всі відомі види барбусів (суматранські, вишневі, вогняні та ін) мають вуалеві форми.

Утримання таких рибок мало чим відрізняється від звичайних форм, невеликі обмеження накладаються лише використання певних декорацій. Також дуже важливо утримувати вуалевих барбусів у відповідному обсязі акваріума і в зграях, адже в іншому випадку вони нерідко поводяться агресивно, і насамперед під удар потраплять саме довгі плавці сусідів – вони будуть безжалісно обкусані.

Зовнішній вигляд

Вуалеві барбуси мають трохи подовженим витягнутим тілом. Передня частина загострена. Найчастіше вуалеву форму можна зустріти у наступних видів барбусів: суматранського, мутанта, вишневого та вогняного. Розмір цих рибок варіює від 5 до 7 см.

Колір луски завитий від виду і може бути червоним, жовтим, зеленим з металевим відливом, а також сріблястим у чорну смужку. Статевий диморфізм зазвичай виражений слабо.

Головна відмінність вуалевих форм барбусів – це дуже розвинені плавці. Як правило, зачіпаються хвостовий, анальний та спинний. Вони мають вигляд довгого шлейфу. У деяких випадках подовженими можуть бути грудні плавці. У вуалевої форми вишневого барбуса довгим стає тільки хвіст – він майже втричі більше звичайного.

Барбус мутант вуалєвий

Вуалевий барбус мутант здатний виростати до 6-7 см. Луска пофарбована в смарагдово-зелений колір із металевим блиском. Вуалеві плавці прозорі або з чорними та червоними вставками.

Середня тривалість життя вуалевих барбусів – близько 5 років.

Ареал проживання

Вуалеві барбуси є штучними формами. Якщо у рибки в результаті випадкових мутацій з’являється подібна ознака в природі, то її вік буде недовгий – сильно розвинені плавці привертатимуть увагу хижаків, та й свою основну функцію виконують набагато гірше. У домашніх умовах рибкам немає необхідності ховатися від будь-кого, тому вони можуть радувати око своїх власників.

Предкові форми барбусів зустрічаються на широкій території Центральної та Південно-Східної Азії.

Догляд та утримання

Вуалеві барбуси – зграйні рибки. Надзвичайно важливо утримувати їх виключно у групі собі подібних. Зазвичай поселяють разом 6-10 особин. Поодинокий зміст викликає сильний стрес у барбусів, вони або постійно ховатимуться, або, навпаки, нападатимуть на своїх сусідів.

Для утримання вуалевих барбусів підійде акваріум об’ємом 60-80 літрів. Рекомендується вибирати об’єм трохи більший, ніж для звичайних форм, щоб знизити ймовірність агресії та вберегти довгі плавці від покусувань. Акваріум слід обладнати кришкою, адже барбуси відрізняються підвищеною стрибучістю та можуть випадково вилетіти на підлогу від переляку або під час ігор.

Особливу увагу слід приділити декораціям. Вони не повинні мати гострих граней, адже про них рибки можуть пошкодити свої розкішні плавці. Хорошим вибором стане створення острівців із живою рослинністю та місцями для вільного плавання. Можна помістити в акваріум велике окатане каміння. Як ґрунт використовують пісок або дрібну гальку.

Барбуси люблять чисту теплу воду, насичену киснем, тому в акваріум необхідно встановити стандартний набір обладнання: фільтр потрібної потужності (зовнішній або внутрішній); компресор для аерації акваріума та терморегулятор для підтримки оптимальної температури води.

Щоб уникнути накопичення небезпечних продуктів життєдіяльності в акваріумах з вуалевими барбусами, необхідно щотижня підмінювати до 20% води на свіжу. Більшість акваріумістів використовують для замін водопровідну воду, в безпеці якої для риб зовсім не можна бути впевненим. З’єднання хлору, важкі метали та інші домішки можуть легко занапастити і самих риб, і корисну мікрофлору в акваріумі. Щоб уникнути проблем з якістю води, додайте кондиціонер під час кожної заміни. Він моментально видаляє з води небезпечні сполуки та збагачує її вітамінами, щоб рибки почувалися максимально комфортно.

Оптимальні параметри води змісту: Т=24-26°С, pH=6.5-7.5, GH=4-10.

Сумісність

Якщо для вуалевих барбусів створені комфортні умови (життя в зграї, правильний об’єм акваріум, регулярне годування), то рибки зазвичай непогано вживаються з іншими декоративними видами. Можна вибрати в сусіди рухливих риб середнього розміру: Даніо, мечоносців, моллінезій, пецілій, райдужниць, мирних соміків.

Годування

Правильний раціон вуалевих барбусів повинен складатися з продуктів тваринного та рослинного походження.

Найкращий вибір – якісні сухі корми. Рибки вважають за краще харчуватися біля поверхні води та в середніх шарах акваріума.

Годують вуалевих барбусів зазвичай 2-3 рази на день невеликими порціями корму, які з’їдаються рибками за кілька хвилин. Ці метушливі «ненажери» схильні до переїдання, тому намагайтеся не перегодовувати своїх вихованців. Щотижня можна влаштувати рибкам розвантажувальний день.

Розмноження та розведення

Розведення вуалевих барбусів у домашніх умовах не становить особливих труднощів. Насамперед, необхідно відібрати кілька великих та яскравих виробників із найбільш розвиненими плавниками.

Статева зрілість настає у віці 4-6 місяців, при досягненні рибки розміру 3-4 см. До нересту відрізнити самку від самця дуже проблематично. Але у період розмноження відмінності стають помітнішими: самка має округле черевце і зазвичай більша за самця. Чоловіча ж особина набуває яскравого забарвлення плавників і мордочки. У якості виробників найкраще обирати найактивніших і найяскравіших риб.

Їх необхідно розсадити в окремі акваріуми та посилено годувати високобілковими кормами.

Самець і самка барбуса мутанта

Коли рибки будуть готові до нересту (самки помітно округляться від ікри) необхідно підготувати нерестовик об’ємом 10-20 літрів. На дно укладається сітка, а зверху дрібнолисті рослини (яванський мох, перистолистник). Акваріум для нересту необхідно оснастити фільтром, нагрівачем та компресором. Для стимуляції нересту потрібно трохи підвищити температуру і підміни м’якою водою. Коли все готово, у нерестовий акваріум на ніч висаджують самку та 2-3 самців. Ємність слід затемнити.

Нерест починається вранці і триває кілька годин. Самці ганяють самку, та випускає порції ікринок, які відразу запліднюються і падають на дно. Плодючість однієї самки може досягати до 1000 ікринок. Після завершення процесу виробників видаляють, ікру акуратно струшують із субстратів, затемняють нерестовик, через 4 години після цього видаляють мертві побілілі ікринки.

Корисно додати акваріум протигрибковий препарат збільшення можливого потомства.

Личинки вилуплюються через добу, але в 3-4 день переходять на самостійне харчування.