Барбус Денісоні (Sahyadria denisonii)

Опис

Багато акваріумних рибок набувають своєї популярності через десятиліття після першого відкриття. Яскравий приклад – барбус Денісоні. Перший науковий опис цієї яскравої рибки було зроблено в далекому 1865, а широкого поширення вид отримав тільки після великої міжнародної виставки в Сінгапурі в 1997 р.

Загальні відомості

Барбус Денісоні (Sahyadria denisonii) – рибка із сімейства Карпові. Свою назву вона отримала на честь губернатора колоніальної Індії Вільяма Томаса Денісона, який обіймав цю посаду з 1861 по 1866 роки. Назва ж роду Sahyadria походить від місцевої назви гірського ланцюга Західних Гат, де вид і був виявлений.

На жаль, через високу вартість, складність у розмноженні та утриманні барбус Денісоні не такий популярний, як інші види барбусів. Однак цей вид дуже цінується акваріумістами за незвичайне забарвлення та цікаву поведінку. Це велика, активна та яскрава рибка.

В перші роки популярності виду сильно вдарили по природних популяціях через варварський вилов з метою продажу. Барбус був занесений до Міжнародної Червоної книги зі статусом «Під загрозою зникнення». Влада Індії заборонила вилов рибок у природі, і тепер барбуси Денісоні вирощуються на спеціальних рибницьких фермах у Південно-Східній Азії.

Зовнішній вигляд

Як і інші жителі швидких гірських річок, барбус Денісоні має довгасте торпедоподібне тіло, що ідеально підходить для стрімкого плавання. Природні особини часом досягають 15 см завдовжки, в акваріумі рибки зазвичай трохи більше 10 див.

Хвостовий плавець вилкоподібний, на його лопатях є чорні та жовті смужки. Перші промені спинного плавця пофарбовані в червоний колір, грудні та черевні плавці – безбарвні.

Основне забарвлення тіла сріблясто золота. Від голови до хвоста тягнеться чорна смуга, над якою розташована ще одна – яскраво-червона, але доходить лише до середини тулуба. У статевозрілих особин на голові утворюється зелені смужки.

Статевий диморфізм не виражений, самки відрізняються лише округлим черевцем.

Тривалість життя в акваріумі може досягати 6-8 років.

Ареал проживання

Барбус Денісоні – ендемік південних штатів Індії (Керала та Карнатака). На цій території знаходиться великий гірський ланцюг – Західні Гати. Саме у верхів’ях гірських річок та утворених ними водоймищах можна зустріти зграйки цих привабливих рибок. Барбуси Денісоні люблять швидку течію, багату на кисень воду і густі зарості рослин. Грунт у таких струмках зазвичай кам’янистий, вода сильно мінералізована.

Догляд та утримання

Барбуса Денісоні важко назвати невибагливою рибкою. Щоб створити для неї комфортні умови, доведеться попрацювати. Рибок життєво необхідно утримувати зграйками із 8-10. Поодинокий зміст викликає у цього барбуса сильний стрес і різко скоротить тривалість життя. Мінімальний обсяг акваріум для такої зграї має бути не менше 200 літрів. Бажано, щоб він був витягнутий у довжину, адже рибки дуже люблять швидко плавати.

Барбуси Денісоні відрізняються підвищеною полохливістю. Будь-який різкий рух перед акваріумом може призвести до паніки та спроб вистрибнути з ємності, тому акваріум має бути обладнаний кришкою.

Дно акваріума можна устелити річковим піском, гранітною крихтою, невеликою галькою. Бажано підбирати темні відтінки, вони краще підкреслюватимуть забарвлення риб. Як декорації можна встановити кілька натуральних корчів або каменів. Уздовж бічних стінок краще висадити ряди живих рослин: елодеї, криптокорини, роголістника, валліснерії та ін.

До освітлення у рибки особливих вимог немає, але яскравіше освітлення добре позначиться на зростанні живих рослин та зовнішньому вигляді риб.

Оптимальні параметри води в акваріумі: Т = 23-25 ° С, pH = 6.5-7.5, GH = 8-12.

Акваріум обов’язково має бути укомплектований фільтром та аератором, адже барбуси в природі люблять водойми з чистою водою та великою кількістю кисню. Помірна течія підтримуватиме риб у тонусі. Не можна допускати високого вмісту азотистих сполук, навіщо щотижня необхідні заміни води (25-30%).

Сумісність

Барбус Денісоні – рибка відносно мирна і у відповідному акваріумі чудово уживається з видами, подібними за розміром та темпераментом. Іноді прослизає інформація про те, що цей вид виявляє агресію до сусідів по акваріуму, але найчастіше виявляється, що це викликано порушенням умов утримання, коли барбусів Денісоні тримають поодинці або парами. Це викликає сильний стрес у риб і може призвести до неадекватної поведінки. При вмісті рибок у групах від 8 штук такі явища практично не спостерігаються.

Серед найбільш підходящих сусідів можна назвати: інші види барбусів (суматранський, вогненний), конго, тернеції, скалярії, мирні сомики (коридораси, торакатуми).

Годування

Барбус Денісоні відноситься до всеїдних видів. Основу раціону рибки у природі становлять комахи та його личинки, і навіть водорості. При вмісті в акваріумі рибки із задоволенням споживають якісні сухі корми у формі пластівців, чіпсів або дрібних гранул.

Розмноження та розведення

Розведення барбуса Денісоні процес досить трудомісткий. Статевий диморфізм не виражений. Статевозрілі самки зазвичай менш забарвлені і мають більш округлий черевце.

Нерест зграйний, тому для розмноження знадобиться акваріум не менше 200 літрів, куди і буде запущено групу барбусів із 7-15 особин. Дно необхідно застелити яванським мохом. Для стимуляції нересту рекомендується підняти температуру води до 28 ° С, а воду підкислити. Після завершення процесу ікрометання рибки видаляються із нерестового акваріума.

Личинки розміром півсантиметра з’являються вже через добу, а самостійно плавати починають ще через тиждень. Мальків відгодовують та регулярно сортують, параметри води при цьому повільно піднімають до звичайних значень.

На фотографії показані дорослі особини – у продажу молодь. Забарвлення та розміри можуть відрізнятися.