Астронотус оцелятус (Astronotus ocellatus), в асортименті

Сімейство цихлід дуже багате на види, що відрізняються великим розміром. Особливо цим славляться представники з Південноамериканського континенту. Для утримання подібних гігантів потрібні акваріуми об’ємом в кілька сотень літрів і більше. Однією з таких риб і є астронотус – популярна цихліда з цікавим тигровим забарвленням і дуже високим інтелектом.

Загальні відомості

Астронотус оцелятус (Astronotus ocellatus) – велика променепера риба із сімейства Цихлові. Також відома під назвами: тигровий астронотус, цихліда-оскар, павине око, водний буйвол.

Родова назва походить від двох грецьких «astra» (промінь) і «noton» (назад), що вказує на форму спинного й анального плавника, промені яких спрямовані до хвостового плавника. Видовий епітет «ocellatus» перекладається як «очний». Це відсилання до характерної чорної плями, розташованої біля основи хвоста, яка нагадує велике око.

В акваріумах любителів рибка з’явилася не так давно. В Європу астронотус потрапив в 1934 році, а в нашу країну тільки через 20 років. Завдяки своїй невибагливості, гарному забарвленню і високому інтелекту рибки стали дуже популярні серед любителів цихлід. Єдине, що обмежує утримання астронотусів – це необхідність акваріума великого об’єму та погана сумісність з іншими рибами, адже астронотуси – хижаки, готові з’їсти будь-яку рибку, здатну поміститися їм в рот.

Акваріумісти, що утримують астронотусів, відзначають, що рибки впізнають господаря і дуже усвідомлено спостерігають за всім, що відбувається в кімнаті. Також рибку неважко привчити брати корм з рук, деякі особини дозволяють гладити себе.

У США астронотуси є об’єктом спортивної риболовлі, тому створюються спеціальні ферми по їх вирощуванню.

Астронотус є дуже популярною рибою в Таїланді, де його розводять в будинках, на роботі і навіть у храмах.

Селекціонерами отримано багато колірних варіацій цього виду, і навіть форми з укороченим тілом.

Зовнішній вигляд

Астронотус – це велика цихліда, в природі виростає до 45 см (і масою до 1,5 кг). Розмір акваріумних особин залежить від об’єму, в якому вони утримуються, але зазвичай трохи скромніше – 25-30 см.

Рибка має овальне, стисле з боків тіло. Плавці великі, дещо витягнуті. Анальний і спинний плавник практично з’єднуються з хвостом, виходить своєрідне «віяло». Хвостовий плавник округлий.

Голова велика, загострена, лінія чола опукла. Рот кінцевий, губи м’ясисті, в роті розташовуються невеликі зуби. Всі ці ознаки видають нам типового хижака.

Основне забарвлення тіла – темне, майже чорне, з нерівномірно розташованими плямами червоно-оранжевого кольору. Іноді вони розташовуються майже вертикальними лініями, нагадуючи забарвлення тигра, за що рибка й отримала одну зі своїх назв. У основи хвоста розташовується чорна пляма, облямована помаранчевою смугою.

Цікаво, але молодь астронотусів значно відрізняється за кольором від дорослих особин. Їх плями не червоно-помаранчеві, а білі. Ці контрастні кольори виглядають дуже привабливо. Статевий диморфізм не виражений. У наш час отримано кілька селекційних форм, що відрізняються забарвленням і формою тіла.

Астронотуси відносяться до акваріумних довгожителів. У відповідних умовах рибки можуть дожити до 15 років.

Ареал проживання

Перший опис астронотуса відноситься до 1831 року. Його історичною батьківщиною є річки Південної Америки: Амазонка, Парана, Ріо Парагвай, Ріо Негро. Штучно рибка була занесена в багато інших країн (Австралію, Китай, Південні штати США, Сінгапур), де рибка прекрасно акліматизувалося, але, на жаль, почала витісняти місцеву іхтіофауну.

У країнах Південної Америки є промисловою рибою, смак м’яса якої дуже цінується. У США процвітає спортивне рибальство астронотусів.

Астронотус оцелятус мешкає на сході Венесуели, Гвіани, басейн Амазонки, річки: Ріо-Негро, Парана, Парагвай.

Рибки живуть в самих різних біотопах: великих річках, каналах, ставках, озерах. Віддають перевагу мілководдю і водоймам з несильною течією. Зазвичай тримаються біля берегової лінії, ховаючись в затопленому корінні дерев.

Види астронотусів

Астронотус червоний

Селекційна форма астронотуса оцелятуса. На відміну від вихідної форми, оранжево-червоний колір рівномірно розпилений по більшій частині тіла, не утворюючи плям, ліній і вигинів. Характерна темна пляма в основі хвоста також відсутня.

Цей різновид було отримано тайським рибоводом Чароеном Паттабонжем, який помітив цю незвичайну мутацію і закріпив ознаку в наступних поколіннях.

Астронотус альбінос

Для альбіносної форма цихліди-оскара характерне біле тіло з яскравими помаранчевими або червоними плямами. Очі рожеві або помаранчеві. Плавці не мають ніяких слідів темних пігментів. Умови утримання нічим не відрізняються від інших форм.

Догляд та утримання

Головна складність в утриманні астронотусів – це необхідність акваріума великого об’єму. Бажано, щоб на одну дорослу рибу доводилося не менше 100 літрів. А якщо ви бажаєте тримати астронотусів з кимось ще, то маленьким може виявитися і акваріум на 400 літрів.

У продажу зазвичай зустрічаються мальки астронотусів, довжиною не більше 3 см. Своїм забарвленням і жвавістю вони часто приваблюють погляди покупців і їх купують в загальні акваріуми до дрібних риб. Зазвичай це закінчується плачевно, астронотуси швидко ростуть і починають поїдати будь-яку рибу, здатну поміститися їм в рот. Тому перед покупкою обов’язково уточніть у продавців, чи сумісні рибки з населенням вашого акваріума.

Але якщо умови дозволяють, і ви твердо вирішили завести астронотуса, то отримаєте дуже красивого, розумного та невибагливого вихованця.

В якості грунту в акваріумі краще використовувати пісок або велику гальку. Астронотуси люблять копирсатися в грунті. Рибки погано суміщаються з живими рослинами, тому зупинити свій вибір рекомендується на пластикових. Можна використовувати жорстколисті види (анубіаси), посаджені в горщики, щоб астронотуси не могли їх викопати. На дно необхідно покласти кілька великих корчів, за ними рибки зможуть сховатися в разі стресу. Дуже важливо закріпити всі декорації та обладнання таким чином, щоб астронотуси не могли перевернути або розбити їх. Оскари дуже грайливі рибки і можуть нападати на окремі елементи декору. А з огляду на їх великий розмір, це може привести до пошкодження.

Акваріум також необхідно накрити кришкою (краще скляною). Це, по-перше, не дозволить астронотусам вистрибнути, а, по-друге, вода з акваріума буде менше розхлюпуватися під час їх ігрищ.

Велику увагу необхідно приділити якості води. Акваріум повинен бути обладнаний продуктивним фільтром (в ідеалі, зовнішнім) і потужним компресором для аерації. Однак не рекомендується створювати сильну течію. Раз в тиждень треба підмінювати 25-30% води в акваріумі на свіжу з обов’язковим чищенням грунту, щоб не накопичувалися небезпечні продукти життєдіяльності.

Оптимальні параметри води для утримання: Т = 22-30 °С, pH = 6.4-7.6, GH = 6-20.

Сумісність

Ідеальним рішенням для утримання астронотусів буде видовий акваріум, в який можна посадити пару або групу риб. Спільне утримання з іншими рибами можливо тільки при наявності акваріума відповідного об’єму. В цілому, астронотусів не можна назвати агресивними рибами, до більшості співрозмірних сусідів вони відносяться цілком лояльно. Хоча це залежить від індивідуального характеру риби й умов утримання. Відомо багато випадків, коли оскари забивали будь-яких співмешканців. Щоб уникнути подібного, астронотусів й інших рибок бажано брати ще мальками та вирощувати разом в одному акваріумі. Відзначено, що при такому підході рибки набагато спокійніше ставляться один до одного.

Для утримання разом з астронотусами підійдуть: аровани, чорні паку, манагуанські та інші великі види цихлазом, плекостомуси, гібридні папуги.

Категорично не можна садити астронотусів з дрібними рибками – рано чи пізно вони стануть живим кормом.

Годування

У природний раціон астронотусів входять дрібні рибки, комахи, черви, водорості. Цей вид є хижаком, тому риби повинні обов’язково отримувати велику кількість високоякісних білків тваринного походження.

Серед акваріумістів часто практикується годування астронотусів рибою, яловичим фаршем, дощовими черв’яками та навіть сухим кормом для котів. Категорично не рекомендується годувати оскарів м’ясом теплокровних тварин (яловичина). Це пов’язано з тим, що у рибок немає відповідних ферментів для перетравлення даних м’ясних продуктів. Також подібна практика призводить до ожиріння і дистрофії внутрішніх органів. Будь-які безхребетні, виловлені в природі (дощові черв’яки, цвіркуни), можуть нести небезпеку зараження рибок інфекціями та паразитами. Також вони сильно забруднюють акваріум, що може бути небезпечно при утриманні риб такого розміру. Врешті-решт, всі ці корми є виключно білковими і не враховують потребу рибок в інших поживних елементах.

Тому для годування астронотусів краще зупинитися на якісних сухих кормах для цихлід.

Переваги даних кормів: вони багаті високоякісними протеїнами, повністю збалансовані, містять необхідні вітаміни та мінерали. При цьому вони абсолютно безпечні, їх зручно зберігати та давати рибкам.

Корм підбирається в залежності від розміру риб.

Дорослим астронотусам відмінно підійде корм у вигляді паличок. Палички плавають на поверхні води і, завдяки своїй формі, набирають вигляду природного корму великих риб, при цьому повністю відповідають потребам організму цихлід в споживанні протеїнів.

Для посилення забарвлення яскравих плям на тілі рибок можна скористатися кормом у вигляді кульок з концентратом природних каротиноїдів.

Астронотусам невеликого розміру можна порекомендувати невеликі гранули або ж пластівці для всіх видів цихлід.

Астронотуси схильні до переїдання, тому раз на тиждень рибкам необхідний «розвантажувальний» день.

Розмноження та розведення

Як правило, розведення астронотусів не складає труднощів. Якщо пара риб живе у видовому акваріумі, то нерест відбувається регулярно, головне не піддавати цихлід сильним стресам. Статевий диморфізм у рибок не виражений. Відрізнити самця і самку можна тільки після формування пари або по яйцекладу самки під час нересту.

Статева зрілість настає у віці близько 2 років при розмірах тіла 10-15 см. Під час нересту необхідно забезпечити рибкам повний спокій. Постійне занепокоєння може привести до того, що оскари з’їдять ікру або мальків. Якщо рибки живуть в загальному акваріумі, то для нересту їх необхідно відсадити в окремий акваріум від 150 літрів з великим плоским каменем. Якщо самець налаштований агресивно і ганяється за самкою, їх на певний час розділяють склом. Зазвичай через кілька діб самець заспокоюється і його підпускають до самки.

Стимулом до розмноження служать підвищення температури води та часті підміни.

Для астронотусів характерна турбота про потомство. Спочатку пара разом вибирає місце для нересту і ретельно очищає його. Нерест триває 4-5 годин. За цей час самка встигає відкласти до 1000 великих еліпсовидних ікринок. Обоє батьків обмахують ікринки плавниками та видаляють загиблі.

Личинки з’являються через 3-8 днів, а самостійно плавати починають на 6-11 добу. Зростають рибки нерівномірно, тому необхідно регулярне сортування. Щодня необхідно підмінювати 1/5 води в акваріумі. Вода не повинна бути занадто м’якою, це часто призводить до деформації щелеп і зябрових кришок у мальків.