Артемія корм заморожена ТМ Ситий сом, блістер

Опис

Артемія – (лат. Artemia salina) – вид ракоподібних з класу жаброногих (Branchiopoda). Розмір рачків становить від 7 до 18 мм.

Це базовий, високопротеїновий, найбільш поживний корм, який підходить як дорослим рибам (в т.ч. морським), так і малькам.

Рачок артемії, завдяки вмісту хітинової речовини, має баластну властивість.

Цей корм відмінно стимулює зростання та фарбування риби, а також є одним із найбезпечніших видів корму.

Підрощені рачки звичайної артемії – високопоживний корм для більшості дорослих риб та їх потомства. Особливо хороші результати при вирощуванні мальків артемія дає у парі із червоним циклопом. Також цей корм застосовується більшість морських риб.

 Artemia tunisianaАртемія відноситься до типу Членистоногі (Arthropoda), підтипу Жабродишащіе (Branchiata), класу Ракоподібні (Crustacea), підкласу Зяброногі ракоподібні (Branchiopoda), загону Жаброноги (Anostraca), сімейству Arterniiae. Цей рід складається з семи ідентифікованих роздільностатевих видів: 1. Artemia tunisiana (Європа та Північна Африка); 2.Artemia species (Америка, частина Європи Азія); 3.Artemia franciscana (Америка, частина Європи); 4.Artemia parthenogenetica (Європа, Африка, Азія, Австралія); 5.Artemia sinica (Центральна Азія, Китай); 6.Artemia persimilis (Аргентина); 7.Artemia urmiana (Іран) і групі підвидів цих видів Artemia gracilis; Artemia tibetiana; Artemia monica Verrill і т. д. Популярна ідентифікація місцевої артемії як Artemia salina неправильна. У зв’язку зі зникненням місця проживання (озеро Лівінгтон в Англії) цей вид оголошений вимерлим і ідентичний виду Artemia tunisiana. Неясність в ідентифікації вітчизняних видів часто виникає через зміну зовнішнього вигляду артемії залежно від умов її проживання. Швидше за все, у нас можна знайти підвиди Artemia species, Artemia parthenogenetica та Artemia tunisiana. Основні житла в Україні це Одеські та Кримські лимани, зрідка зустрічається в солоноводних озерах інших регіонів. Забарвлення в залежності від споживаної їжі та концентрації розчиненого у воді кисню варіює від зеленої до яскраво-червоної. Її розмір коливається від 1 до 1,5 див. Тіло рачка, складається з відділів і поділяється на головний, грудний, черевний та хвостовий. На голові розташовані два великі складні очі, що сидять на стеблинках, невелике наупліальне око, антени і ротові частини. У грудному відділі 11 сегментів, кожен із парою листоподібно розширених ніжок. Ніжки мають по зовнішньому краю по три зовнішні придатки (виконують функцію зябер), а на внутрішній стороні – по п’ять внутрішніх придатків зі щетинками (виконують плавальні функції, а також відціджують харчові частинки). У черевному відділі – 8 сегментів без кінцівок. Перші два сегменти злиті в єдиний статевий, на якому самка має вивідкову камеру, а самця – сукупний орган. Хвостовий відділ складається з двох подовжених члеників із щетинками. Артемії роздільностатеві. Самці дрібніші за самок. Зовні самців легко відрізнити за характерними крюкоподібними органами захоплення, що утворюються з антен головної частини тіла, а самок — за їх відсутністю і наявністю камери виведення. Природне положення рачка під час руху в товщі води – черевною частиною догори. Харчуються рачки мікроводорості, а також бактеріями, найпростішими та детритом. Спосіб харчування – фільтрація. Рачки не мають здатності вибірково захоплювати і заковтувати тільки харчові частки. Тому якщо у воді є завись піску та харчових частинок, заковтуються і ті, й інші. За нестачі планктону рачкам доводиться змучувати донний мул. Невибаглива артемія до вмісту у воді кисню, дефіцит якого в солоних водоймах – аж ніяк не рідкість. Вона мешкає в хлоридних, сульфатних та карбонатних водах, солоність у деяких із них досягає 300 г солей на 1 літр води. У деяких водоймах артемія є єдиним представником тваринного світу, оскільки жодна інша живність за таких умов жити не може. Артемія – теплолюбна літня форма. Оптимальна температура для активної фази життя 25–28°С. При зниженні температури її життєві процеси уповільнюються, і за нормальної температури менше 5°З вона, зазвичай, гине. Статевої зрілості артемії досягають 18-30 днів. Плодючість самки від 50 до 250 яєць, посліди – кожні 5 – 7 днів, протягом життя їх буває 15 – 18. Розмноження артемій як роздільностатеве, так партеногенетичне (тобто у розмноженні не беруть участі самці). Самка відкладає яйця у виводкові камери. За нормальних умов розвиток яєць повністю протікає в цих камерах, і з них народжуються науплії. Якщо ж умови проживання погіршуються, то самка викидає яйця – цисти. Ці яйця (цисти) артемій відрізняються щільнішою оболонкою і незвичайною життєстійкістю. Вони переносять повне висихання, заморожування, різкі перепади температури і навіть можуть зберігати свою життєздатність протягом 3 – 4 років. Разом з вітром яйця (цисти) можуть переноситися з водойми до водойми. При встановленні сприятливих умов з яєць (цист) викльовуються науплії артемії. Коли іауплії остаточно звільняються від шкаралупи яйця і мембран, що обволікають їхнє тіло, вони починають активно рухатися. Середня довжина науплій, що тільки виклюнулися, – 0,45 мм, маса – 0,01 мг, колір – від блідо-рожевого до яскраво-червоного.

В акваріумістиці артемія знайшла застосування як кормовий об’єкт у всіх 3 етапах свого життєвого циклу:

1. Артемія – чудовий корм для дорослих риб більшості видів.

2. Яйце- артемії в декапсульованому (зі знятою захисною оболонкою) вигляді високобілковий корм для мальків і дрібних за розміром видів риб.

3. Науплія артемії – чудовий стартовий корм для молоді цихлід та інших видів акваріумних риб.

Корми виготовляються з натуральної природної сировини, без будь-яких хімічних добавок.

Сировина проходить ретельний відбір та ветеринарний контроль. Базові корми та суміші знезаражуються озоном. Вакуумна упаковка – запобігає проникненню повітря та вологи із зовнішнього середовища, тим самим перешкоджаючи окисленню та розвитку мікроорганізмів, гнильних грибків усередині продукту.

Термін зберігання вказаний на упаковці. (зберігати при -18С)