Акулячий балу або акулячий барбус або акулій балу (Balantiocheilos melanopterus)

Опис

Акулячий балу (акулячий барбус або акулій балу) – миролюбна зграйна рибка, яка одержала своє ім’я за впізнавану форму тіла – витягнуту, з характерним спинним плавцем. Втім, на цьому її подібність з морським хижаком закінчується. Акваріумісти цінують балу за миролюбний характер і здатність уживатися з будь-якими сусідами, які підходять за розміром і темпераментом.

Загальні відомості

Акулячий балу (Balantiocheilos melanopterus або Балантіохейлус чорноперий) – представник сімейства коропових, досить популярний серед початківців та досвідчених акваріумістів, не дивлячись на свої великі розміри та зграйний характер. Незвичайна форма і приємне контрастне забарвлення виділяють їх серед сусідів по акваріуму.

До речі, живуть балу дуже довго: у комфортних умовах – до 10, а то і до 12 років.

Уперше балу був описаний Пітером Блекером у 1851 році. Голландський медик та іхтіолог припустив, що ці риби родом із басейну річки Меконг у Таїланді, але пізніше вченим вдалося довести, що це не так.

В даний час акулячий балу занесений до Червоної книги в зв’язку з забрудненням вод в ареалі проживання, тому в продажу можна частіше зустріти екземпляри, вирощені на фермах.

Зовнішній вигляд

Цих рибок легко впізнати по витягнутому торпедовидному тілу, блискучій сріблястій лусці та, звичайно, характерному спинному плавнику –  високому, підтягнутому вгору. Всі плавники прозорі або мають жовтуватий відтінок, який плавно переходить у контрастну чорну окантовку по краях. Луска майже однотонна: вона зовсім небагато темнішає на спині та світлішає на черевці. Ще одна впізнавана риса акулячого балу –  великі очі, які допомагають знаходити їжу в товщі води.

Балу – досить велика риба. У природі вона виростає до 35 см, у неволі зазвичай росте до 25-30 см (залежно від розмірів акваріума). У поєднанні зі зграйним характером це багато в чому визначає умови утримання – барбусам необхідний просторий акваріум.

Цих риб не можна селити одинаками або парами. У зграї обов’язково повинно бути не менше 5 особин – інакше домінанти почнуть зачіпати слабких і проявляти агресію по відношенню до сусідів. Занадто маленька зграйка також стає причиною нервозності та хвороб.

Ареал проживання

До 2007 року вважалося, що акулячий балу в природі мешкає в басейні річки Меконг в Таїланді, але пізніше цю теорію вдалося спростувати. Батьківщина балу – Південно-Східна Азія, острів Суматра, Борнео і Малайський півострів.

Риба полюбляє чисту річкову воду, але може жити і в озерах. В основному займає середній шар води, але в пошуках їжі часто опускається на дно або піднімається до поверхні.

Догляд та утримання

Перше, що потрібно врахувати при виборі та облаштуванні «дому» для вашого нового жителя – його розмір. 30-сантиметрові особини, що збиваються у зграйки (які повинні складатися, мінімум, з 5 рибок) і досить активні, вимагають просторого акваріума. Для молодняку балу можна підібрати модель із ємністю 300 л, але краще відразу придивитися до 400-літрових (або навіть більше) акваріумів. Представники цього виду дуже люблять простір для плавання – тому акваріум повинен бути не просто великим, а й досить широким, з великою кількістю вільного місця.

Ще одна важлива вимога – наявність кришки. Балу досить полохливі (особливо на початку) й активні, а тому часто вистрибують з акваріумів, якщо ті не закриті.

Як прісноводна річкова риба, балу вимогливий до чистоти води та її насиченості киснем. Тому система фільтрації й аерації в акваріумі має працювати досить ефективно.

Якщо ви хочете забезпечити комфортні умови для життєдіяльності цих риб, постарайтеся підтримувати температуру води на рівні 22-28 °C, рівень pH, рівний 6.0-6.8, а також постійну жорсткість (GH) у межах 5.0-12.0 dGH. Міняти воду слід щотижня, на 1/4 або 1/3 об’єму.

Також не забудьте про освітлення – тим більше, що воно допоможе вам побачити всю красу сріблясто-дзеркальної луски.

Особлива увага балу буде потрібна в період адаптації, поки вони не звикли до акваріумного утримання. Упродовж місяця після придбання представники цього виду можуть лякатися раптової зміни рівня освітлення, різких рухів і нових для них умов. Відчуваючи стрес, вони часто намагаються вистрибнути з акваріума – або вдаряються об скло. Тому під час годування або прибирання намагайтеся звести стрес-фактори до мінімуму.

Під час облаштування акваріума подбайте про наявність вільного місця для плавання: уникайте пишних зарослей і великої кількості декору. Великі корчі біля стінки для декору і кілька жорстколистих рослин, що забезпечують рибкам укриття – цього набору цілком достатньо. Не вибирайте м’які та ніжні рослини – балу можуть пошкодити їх під час пошуку їжі. Найкраще з цими маленькими акулами сумісні анубіас, клінум, ехінодорус – стійкі та невибагливі.

Вибір субстрату не має особливого значення – балу не зачіпають його, коли шукають корм, але фахівці рекомендують темні види ґрунту – з естетичних міркувань. Дзеркальна луска балу виділяється на такому тлі найкраще.

Сумісність

Акулячий балу – велика, але миролюбна рибка. Вона легко уживається з будь-якими подібними за розміром сусідами.

Краще, якщо інші риби в акваріумі будуть однакові або трохи більше барбуса – занадто дрібних рибок срібляста акула може сприйняти за їжу та із задоволенням з’їсти. Те ж саме стосується невеликих живородних риб.

Ідеальними компаньйонами для представників цього виду стануть інші різновиди балу. Не гірше вони співіснують із сомами, тетрами, райдужницями, расборами, мінорами та гурамі.

Погана ідея – селити цих риб із територіальними видами (такими, як цихліди) або, навпаки, занадто флегматичними – наприклад, скаляріями. В обох випадках менш активний вид буде відчувати себе в акваріумі незатишно, піддаватися нападам і хворіти.

Годування

Природний раціон акулячого балу дуже різноманітний: черви, личинки комах, шматочки живих рослин, водорості. Як і більшість коропових, рибки дуже ненажерливі та постійно знаходяться у пошуках їжі.

Але незважаючи на прекрасний апетит, шлунок у рибок досить слабкий. Тому їм протипоказаний, наприклад, мотиль, який погано перетравлюється і може призвести до розладів травлення.

Для повноцінного росту і розвитку акулячого балу краще зупинити свій вибір на якісних сухих кормах. Вони зручні в застосуванні, легко зберігаються, безпечні та збалансовані.

Акулячий балу підбирає їжу в товщі води, тому краще всього вибирати корм, який буде повільно опускатися на дно. Залежно від розміру рибок можна використовувати гранули. Вони швидко розм’якшуються і повільно тонуть, тому ідеальні для риб, що харчуються в середніх шарах акваріума.

Щоб урізноманітнити раціон, гранули періодично можна міняти на поживні пластівці або високоенергетичні чіпси для рухливих риб.

До 10% щоденного раціону акулячих балу повинна становити рослинна їжа. Часто для цього використовуються листя салату, шпинату, кульбаби. Однак подібні компоненти, на тривалий час залишені в акваріумі, можуть погіршити якість води. Краще підгодовувати рибок чіпсами з високим вмістом водорості спіруліни.

Не зайвим буде іноді побалувати рибок ласощами з артемії.

Годувати рибок найкраще 2-3 рази на день порцією корму, яка буде з’їдена за кілька хвилин.

Розмноження та розведення

Самці балу трохи більші за самок, а їхній живіт менш округлий (у період нересту це особливо помітно). Втім, ці відмінності не такі очевидні при акваріумному утримані – тільки в тому випадку, якщо ви точно знаєте вік особин. Тому серед акваріумістів вважається, що статевий диморфізм у даного виду виражений слабо. У зграї з 5-6 рибок може не виявитися жодного самця – або жодної самки.

Акулячий балу – риба, яку не так легко розводити в неволі, а в умовах акваріумного утримання це зробити ще важче, і головне обмеження – вільне місце. У зоомагазини цих маленьких акул постачають з рибних ферм, де самців і самок стимулюють до розмноження за допомогою гормонів.

Використовуючи такі гормони, ви можете спробувати розвести і своїх вихованців, але потрібно обов’язково дотримуватися кількох умов.

Для початку подбайте про резервуари для розмноження: в довжину він повинен бути не менше двох метрів, а за об’ємом – від 1 000 літрів і більше. Далі в нього потрібно відсадити одну статевозрілу самку та двох дорослих самців. Акулячий балу досягає придатного до розмноження віку після 4 років – це досить багато для акваріумних рибок.

Подбайте про те, щоб вода в акваріумі була трохи холоднішою, ніж зазвичай, а дно устеляв товстий шар Яванського моху – самиці балу він знадобиться, щоб метати ікру. Підберіть також особливий раціон: рослинна їжа для самки і тваринна, багата білком – для самців.

За один нерест самка здатна привести на світ до 10 000 ікринок. Потім дорослих риб треба відсадити до родичів – через 2 дня з ікринок почнуть вилуплюватися личинки, які швидко сформуються в мальків і будуть стрімко зростати при правильному годуванні живим пилом.