Райдужниця бірюзова або Меланотенія Лакустріс (Melanotaenia lacustris)

Опис

На історичній батьківщині – архіпелагах Тихого й Індійського океанів – райдужниць називають “дітьми Сонця, що сходить”. А все тому, що саме у ранкові години на сході сонця починається їх активна життєдіяльність, і рибки у цей час переливаються всіма кольорами веселки. Давайте познайомимося ближче з цими найяскравішими представниками класу риб.

Загальні відомості

Райдужниці (Melanotaeniidae) – родина барвистих прісноводних риб, які зустрічаються на території Австралії, Нової Гвінеї, Індонезії й інших островів і архіпелагів між Індійським і Тихим океанами.

Латинську назву можна перекласти як “темна смуга”, і це вказує на особливість забарвлення – смугу, яка проявляється в усіх райдужниць.

В акваріумах аматорів ці рибки стали з’являтися у середині минулого століття, проте масове виловлювання заради продажу істотно вплинуло на чисельність їх природної популяції. У наш час райдужниць розводять у спеціальних господарствах, тому загроза вимирання для багатьох видів знизилася.

Серед характерних рис райдужниць можна назвати яскраве забарвлення тіла, незвичайну, часом вигадливу форму тіла і плавників. Спинний плавник у багатьох видів роздвоєний. Рибки миролюбні, невибагливі, їх можна тримати у спільному акваріумі з більшістю видів тропічних риб. У природі живуть великими зграями.

Зовнішній вигляд

Тіло подовжене, трохи сплюснуте з боків, звужується до голови, у середній частині є характерний “горбик”. Очі великі, виразні. Анальний і спинний плавники починаються від середини тіла і зміщені до хвоста. Спинний плавник характерно поділений на дві частини. Деякі види (наприклад, іріатеріна вернера) відрізняються химерною формою плавників. Грудні й черевні плавники невеликі, зазвичай, прозорі. Довжина рибок може варіюватися від 4 до 12 см залежно від виду. Самці більші, ніж самки, і яскравіше пофарбовані.

Забарвлення рибок дуже різноманітне, але у більшості випадків поєднуються кілька кольорів, які відливають веселкою. Особливо яскравим забарвлення риби стає ранковими годинами, до вечора воно поступово тьмяніє. Поблідніння забарвлення може вказувати на стрес, причини якого бувають різними – скажімо, погана якість води чи “розбірки” з сусідами.

Ареал проживання

Райдужниці населяють досить велику територію від східного узбережжя Індійського океану до західних кордонів Тихого океану. Зустрічаються рибки у різних водоймах – річках, озерах, болотах. Деякі види почуваються комфортно у солонуватій воді.

У місцях масового перебування райдужниць дуже часто організовують прокат дайверського обладнання, щоб будь-яка людина могла насолодитися дивовижною красою рибок у їхньому природному середовищі.

Види райдужниць

Райдужниця неонова (Melanotaenia praecox)

Батьківщина цієї рибки – територія сучасної Індонезії. Віддає перевагу водоймам з густою водною рослинністю.

В акваріумі рибки виростають до 8 см у довжину. Основне забарвлення тіла – блакитне з неоновим ефектом. Особливо добре це видно у розсіяному світлі, тому рекомендується використовувати в акваріумі плаваючі рослини. Хвостовий та інші плавники пофарбовані у червоний колір. Статеві відмінності виражені слабо – самці трохи більші за самок, а їх плавники яскравіші.

Тримають рибок зграйками по 6-8 особин у акваріумах об`ємом від 60 літрів. Освітлення має бути приглушеним, а течія від фільтра – не дуже інтенсивна. Сумісні з більшістю видів мирних тропічних риб. Але, як більш активні, можуть бути незручними для більш повільних сусідів.

Райдужниця Боесмана (Melanotaenia boesemani)

Ці риби є ендеміком західної частини острова Нова Гвінея. Мешкають у мілководних водоймах з густою рослинністю. У природному середовищі знаходяться під загрозою зникнення.

Названа ця рибка на честь голландського науковця Марінуса Боесмана, який вперше описав її у 1954 році. Повторно райдужницю відкрили 30 років потому й лише у 80-і роки риба потрапила до Європи, де й стала основою для створення сучасних селекційних форм.

Забарвлення тіла цієї райдужниці незвичайне. Яскраво-синій колір у передній частині тіла плавно змінюється на жовто-оранжевий позаду. Самці більші та яскравіші. В акваріумі рибки виростають до 8-11 см у довжину.

Тримати райдужниць Боесмана слід зграйками по 6-8 особин. Найкраще підійде невисокий, але довгий акваріум об’ємом від 100 літрів. Освітлення повинне бути тьмяне.

Акваріуму необхідно забезпечити якісну фільтрацію та регулярні підміни води (до 20% від обсягу).

Енергійний, миролюбний вид, чудово вживається з більшістю популярних рибок.

Райдужниця трисмужкова (Melanotaenia trifasciata)

Трисмужкова райдужниця – мешканка східної та північної Австралії. Віддає перевагу проточним водоймам із піщаним дном і великою кількістю гнилої органіки. Тримається на глибині до двох метрів.

Свою назву рибка отримала завдяки трьом повздовжнім смугам на тілі. Найпомітніша з них – та, що проходить посередині тіла. Решта тьмяні. В акваріумі рибка здатна виростати до 13-15 см у довжину, тому для її утримання знадобиться просторий акваріум об’ємом не менше 150 літрів. Кришка обов’язкова – райдужниці здатні вистрибувати з акваріума.

Риба невибаглива в утриманні й добре вживається з іншими видами. Однак внутрішньовидові відносини у них досить складні, через це зграйки необхідно формувати з переважанням самок.

Райдужниця бірюзова (Melanotaenia lacustris)

Одна з найспокійніших райдужниць. Є ендеміком невеликого гірського озера Кутуба в Папуа-Новій Гвінеї. Господарська діяльність людини призвела до різкого скорочення чисельності природних популяцій, тому даному виду потрібна охорона.

Тіло рибки двоколірне. Верхня частина пофарбована у насичено бірюзовий колір, а нижня відливає зеленим або срібним. Розмір в акваріумі – близько 12 см. Мінімальний обсяг води для тримання – 100 літрів. Заселяти рибок необхідно зграйками по 6-8 особин. Це дозволить насолодитися красою райдужниць повною мірою, адже самці у боротьбі за увагу самки стануть ще яскравішими. Віддають перевагу слабкій течії, приглушеному освітленню й воді середньої жорсткості.

Миролюбна райдужниця, яку не варто селити з повільними сусідами.

Догляд і утримання

Усі райдужниці – зграйні рибки, тому в акваріумі їх слід селити по 6-10 особин. При одиночному триманні рибки почуваються некомфортно. Об’єм акваріума повинен бути не менше 100 літрів. Бажано, щоб він був витягнутий у довжину, адже райдужниці неймовірно рухливі – люблять ганятися одна за одною, швидко огинати перешкоди, вискакувати із засідки. Сильно загравшись, рибки здатні навіть вистрибнути з акваріума, тому його необхідно накрити кришкою.

В якості грунту підійде темний пісок або галька дрібної фракції. Живі рослини краще висаджувати по периметру акваріума, а посередині залишити місце для плавання риб. Декорації не повинні мати гострих граней, щоб рибки не поранилися. Добре виглядає натуральний декор: великі камені, корчі.

Освітлення не рекомендується робити дуже яскравим, більшість видів люблять розсіяне світло. Для цього на поверхні акваріума необхідно тримати плаваючі рослини, наприклад, водяний салат чи роголист. Акваріум має бути обладнаний потужним фільтром і компресором. Однак течію краще лишити помірною. Раз на тиждень обов’язкова підміна води на 30% від об’єму акваріума.

Оптимальні параметри води для утримання рибок: Т=22-25°С, pH=6,0-7,5, GH=8-16.

Сумісність

Дуже приємна особливість райдужниць – їх відмінна сумісність з більшістю видів акваріумних риб. Незважаючи на свої відносно великі розміри, зазвичай вони не кривдять навіть зовсім маленьких сусідів. Головне, щоб акваріум був відповідного об`єму.

Дуже красиво рибки виглядають у видових акваріумах, а також у поєднанні з іншими райдужницями. Розміщення різних видів райдужниць в одному акваріумі створює у ньому унікальний колорит.

Найкраще для утримання з райдужницями підійдуть рибки середніх розмірів: скалярії, меченосці, моллінезіі, тетри, барбуси.

Однак не варто селити з ними риб вуалевих форм, адже їх великі плавники, швидше за все, будуть покусані. Тому краще не підсаджувати до райдужниць золотих рибок.

Великих хижих цихлід і великих сомів також не рекомендується селити спільно з цими видами.

Годування

Райдужниці невибагливі в харчуванні, тому ідеальним варіантом для їх годування стануть якісні сухі корми. На відміну від живих чи заморожених аналогів, вони повністю збалансовані, не загрожують зараженням небезпечними інфекціями, їх зручно зберігати і дозувати.

Райдужниці воліють поїдати корм із поверхні води, тому краще, якщо він буде у формі пластівців або чіпсів. Для райдужниць з жовтим, червоним і помаранчевим відтінками корм що містить натуральні підсилювачі кольору, щоб ваші рибки стали ще яскравішими.

У природний раціон райдужниць входить рослинність, тому, аби вихованці не общипували листя рослин, підгодовуйте їх кормами з високим вмістом водорості спіруліни.

Розмноження та розведення

Розмножуватися райдужниці можуть як у загальному, так і в окремому акваріумі. Однак шанс отримати максимальне потомство найбільш високий за варіанту номер два.

Статева зрілість настає у райдужниць у віці 7-12 місяців. Для нересту відбирають найяскравіших і найвгодованіших виробників. За тиждень-два до передбаченого нересту рибок розсаджують і добре годують.

Нерестовий акваріум має бути обсягом не менше 60 літрів з рівнем води не більше 35 см. На дно вкладають велику кількість дрібнолистих рослин. Необхідно забезпечити цілодобову аерацію. Самця та самку висаджують у нерестовик і поступово піднімають температуру до 28 °С для стимуляції ікрометання. Активна фаза нересту триває 2-3 дні. За цей час самка здатна виметати до 300 ікринок. Вони мають липкі нитки і кріпляться до рослин. Після завершення процесу виробників відсаджують, ікру, що побіліла, прибирають.

Інкубація триває 4-7 днів, самостійно харчуватися мальки починають через 7-12 днів. Забарвлюватися рибки починають, коли їм виповниться один-півтора місяці.