Птерігопліхт парчьовий сом (Pterygoplichthys gibbiceps)

Опис

Великі кольчужні соми – часті мешканці акваріумів великого об’єму. Вони мають красивий зовнішній вигляд і приносять величезну користь, поїдаючи водоростеві обростання в акваріумі.

Загальні відомості

Птерігопліхт парчьовий (Pterygoplichthys gibbiceps) належить до сімейства кольчужних сомів, один з найбільших представників свого роду.

Незважаючи на свій значний розмір, птерігопліхти миролюбні риби. А їх гастрономічний інтерес практично повністю обмежується рослинністю. Ці рибки – хороші помічники в боротьбі з водорослевими обростаннями на стінках акваріума.

Ведуть переважно нічний спосіб життя. При утриманні з близькородинними видами можливі сутички, в процесі яких спостерігається цікава форма поведінки – птерігопліхти піднімають спинний і розчепірюють на всі боки грудні плавці. У природі рибки таким чином обманюють хижаків, збільшуючи свої розміри.

У природних умовах у посушливі періоди птерігопліхти можуть закопуватися в грунт і впадати в сплячку до настання сезону дощів. Також для цих сомів характерне кишкове дихання: при нестачі кисню рибка здатна заковтувати повітря над поверхнею води і засвоювати його за допомогою кровоносної системи кишечника.

Якщо витягнути птерігопліхта з води, то він може видавати шиплячі звуки. Вважається, що це також адаптація для того, щоб лякати хижаків.

Зовнішній вигляд

Видова назва дуже чітко відображає характерні риси рибки. Pterygos – «крила», hoplon – так називався щит древніх греків, ichthys – «риба», gibbiceps – «горб на голові».

Парчевий сом має витягнуте тіло, трохи приплюснуте зверху. Весь тулуб, за винятком живота, покритий щільними кістяними пластинами. Голова велика, на ній розташовуються характерні виступаючі ніздрі. Рот видозмінений у велику присоску, за допомогою якої рибка може утримуватися на вертикальних поверхнях. Вона настільки сильна, що відірвати рибку без пошкоджень не можливо. У основі ротових присосок розташовані товсті вусики.

Очі маленькі, розташовані на верхній частині голови. Вони влаштовані таким чином, що рибка бачить не тільки те, що відбувається перед нею, а й здатна спостерігати за ситуацією ззаду або збоку. Тільки простір над сомом залишається в мертвій зоні.

Спинний плавник великий, вітрилоподібний, має не менше дванадцяти променів. Грудні нагадують крила і розташовані дуже близько до черевних. Вони дуже потужні і допомагають рибкам закопуватися в грунт.

Основне забарвлення тіла – шоколадне або майже чорне, з великою кількістю бежевих ліній, які створюють візерунок схожий на шкуру леопарда. З віком може тьмяніти і зникати зовсім. Існують альбіносні форми.

Грудні плавники теж великі, складаються з товстих кісток, що допомагає сомам закопуватися в грунт.

У відповідних умовах парчевий сом може вирости до 50 см.

Відмінності птерігопліхта і анциструса

Птеригопліхти й анциструси – найпопулярніші представники сімейства Лорікарієвих, або Кольчужних сомів. На перший погляд рибки дуже схожі, особливо якщо ми розглядаємо молодих особин. Однак ці два сома потребують абсолютно різних об’ємів акваріума для утримання, тому важливо вміти відрізняти ці види.

• Перше, на що варто звернути увагу, це форма тіла. Поглянувши на рибок зверху, ви виявите, що тіло анциструса каплевидне, з округлою передньою частиною, а у птерігопліхтів вуглувате. Щось схоже спостерігається і при розгляданні сомиків у профіль: птерігопліхти мають високе тіло, практично трикутної форми, у анцитрусів же воно приплюснуте;
• Максимальний розмір птерігопліхті – 50 см, анциструси ж набагато скромніше – не більше 15 см;
• Уважно огляньте голову сомиків збоку. Ніздрі у птерігопліхта будуть розташовані вище очей, а у анциструсів – нижче;
• Вже з шестимісячного віку в самців анциструсів на голові з’являються особливі гачкоподібні вирости (тентакули). У птерігопліхтів подібного не спостерігається, у них є лише масивні вуса на нижній щелепі;
• Спинний плавник птерігопліхта – це його гордість – він дуже великий і жорсткий, схожий на вітрило. Плавець анциструса невеликий і округлий;

• Відрізняється і забарвлення цих двох видів. Анциструси мають темне тіло з маленькими білими крапками. У птерігопліхтів тіло світле, на ньому щільно розташовуються великі плями, що нагадують візерунок шкіри леопарда;
• У птерігопліхтів статевий диморфізм не виражений. Відрізнити ж самця анциструса від самки труднощів не складе: він більший і має вуса-тентакули;
• Тривалість життя у сомиків також відрізняється. Анциструси живуть близько 10 років, а більші птерігопліхтів – до 20 років.

Ареал проживання

Батьківщиною птерігопліхтів є Південна Америка. Їх можна зустріти в річкових системах Амазонки, Оріноко, бразильських річок Шінгу і Тефе. Рибки надають перевагу повільнопроточним річкам, селяться в основному на мілинах у тих місцях, де багато мулу. Нерідко збираються у великі групи. Під час вологого сезону дуже активні та ненажерливі – харчуються рослинністю і падаллю. У посушливий час зариваються у вологий мул і впадають в сплячку, щоб пережити несприятливі умови.

В даний час активно розводяться в країнах Азії, звідки поставляються по всьому світу.

Догляд та утримання

Птерігопліхт – дуже велика риба, мінімальний об’єм для утримання однієї особини – не менше 250 л. В якості грунту підійде крупнозернистий пісок або дрібна галька. Рекомендується встановити в акваріум різноманітні укриття: печери з каменів, керамічні або пластикові труби. В обов’язковому порядку повинні бути натуральні корчі. Об’їдаючи їх, птерігопліхт отримуює важливу для травлення целюлозу.

Акваріум повинен бути оснащений потужним зовнішнім фільтром і компресором, рибки люблять чисту воду, насичену киснем. Варто звернути увагу, що кишкове дихання не може замінити аерацію. Якщо птерігопліхт часто спливає на поверхню за порцією повітря, значить в акваріумі є проблема з вмістом кисню. Також не люблять рибки сильну течію. Не можна забувати про щотижневі (до 30%) підміни води.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=22-26, pH=6.5-7.5 GH=2-15.

При виборі рослин слід врахувати момент, що птерігопліхти здатні легко викопати будь яку акваріумну рослину, тому краще зупинитися на видах, які добре вкорінюється: криптокоринах, апоногетонах, валіснерії. Їх необхідно в обов’язковому порядку обкласти камінням. При нестачі їжі рослини можуть постраждати.

Сумісність

Птеригопліхти – миролюбні рибки, але підселювати до них дрібні види буде неправильно, вони можуть стати випадковою жертвою гіганта. Найкраще зупинитися на великих сусідах: цихліди, поліптеруси, гігантські гурамі. Навіть всевинищуючий фловер хорн не зможе нічого зробити закованому в броню птерігопліхту.

Парчеві соми досить ревно відносяться до своєї території і можуть відганяти небажаних гостей. Перш за все, можуть виникнути конфлікти зі своїми родичами, близькородинними видами (анциструси), герінохейлусамі.

Тривалість життя в акваріумі становить до 20 років.

Годування

Для повноцінного росту і розвитку птерігопліхта їх раціон повинен складатися з рослинної (80%) і тваринної їжі (20%). Деякі акваріумісти вважають, що краще годувати цих сомів натуральними овочами і зеленню: кабачками, шпинатом, морквою, огірками. Мінусами подібного годування є велика ймовірність погіршення якості води в разі неповного поїдання корму рибками. Не відмовляться птерігопліхти і від натуральних тваринних кормів: мотиля, трубочника, однак не рекомендується годувати риб живим кормом, бо він може занести інфекцію в акваріум.

Ідеальним вибором для годування парчевих сомів стануть сухі корми, наприклад, таблетки. Вони швидко опускаються на дно і тривалий час зберігають свою форму. Вони прекрасно підходять як молодим, так і вже дорослим сомам.

Щоб урізноманітнити раціон, рекомендуємо давати сомам -таблетки з додаванням цукіні для поліпшення самопочуття і підтримки життєвих сил риб.

Чудовою поїдаємістю славляться таблетки збагачені спіруліною і морськими водоростями, містять всі необхідні вітаміни і мікроелементи.

Дуже важливо, щоб в акваріумі з птерігопліхтами був корч, зскрібаючи його, парчеві соми отримують необхідну для правильного травлення целюлозу.

Годувати рибок найкраще після вимикання світла і стежити, щоб більш активні сусіди не зазіхали на їх корм.

Завдяки особливій любові до водоростей птерігопліхти стануть гарними помічниками у підтримці чистоти акваріума.

Розмноження та розведення

Статева зрілість у птерігопліхтів настає у віці близько трьох років. В цей час рибки зазвичай досягають розмірів 15-20 см. Статевий диморфізм не виражений. Найбільш точний спосіб визначити статеву приналежність можна за формою генітального сосочка.

Розведення парчевих сомів у домашньому акваріумі не представляється можливим. Адже в природі риби викопують у мулі глибокі тунелі, куди і відкладають ікру. Після чого самці охороняють мальків. Відтворити подібні умови важко. На рибницьких фермах птерігопліхтів розводять в особливих ставках великого об’єму.

Нерест відбувається вночі. Одна самка може відкласти 120-500 ікринок. Мальки відрізняються сіро-сизим забарвленням з чорними точками і після розсмоктування жовткового мішка вигодовуються таблетками для сомів.