Креветка Амано (Caridina multidentata)

Опис

У назві цієї креветки увічнено ім’я відомого японського дизайнера й акваскейпера Такаші Амано, який активно використовував цих ракоподібних для боротьби з водоростями у своїх акваріумах-шедеврах. Група таких креветок здатна за лічені дні очистити великий акваріум від небажаних нижчих рослин.

Загальні відомості

Креветка Амано (Caridina multidentata) – популярна акваріумна креветка, яка приносить величезну користь акваріумістам, знищуючи різні види водоростей. Виняток становлять лише червоні (наприклад, “чорна борода”), але активна креветка перешкоджає їх появі.

Креветки невибагливі у догляді, миролюбні й досить великі, щоб помістити їх навіть у просторий акваріум. Із мінусів цього виду можна виділити труднощі з розведенням, необхідність утримувати великими зграйками та їх здатність відбирати корм у риб.

Зовнішній вигляд

Креветки Амано мають типову для креветок форму тіла. Забарвлення не вирізняється яскравістю і здебільшого залежить від раціону креветки. Якщо основу харчування становить рослинний корм, то забарвлення буде світло-зеленим, в іншому випадку креветка буде прозорою чи трохи червонуватою. По верхній частині дорослих особин проходить золотиста смужка. По тілу розкидані невеликі плями або штрихи. Вони є важливою ознакою, яка дозволяє визначити статеву приналежність. Якщо малюнок складається з точок, то перед нами самець, якщо зі штрихів – самка.

Жіночі особини крупніші за чоловічі майже вдвічі, вони досягають 7 см у довжину.

Тривалість життя у відповідних умовах складає 2-3 роки.

Ареал проживання

Природний ареал креветки Амано включає в себе центральні райони Японії. Ракоподібні віддають перевагу прохолодним гірським рікам із сильною течією. Живуть креветки великими зграями, окремі з яких можуть нараховувати кілька сотень особин. Ця креветка була також виявлена у Кореї та на Тайвані.

Догляд і утримання

Утримання креветок Амано у домашніх акваріумах не особливо складне. Ці миролюбні та невибагливі “рачки” стануть хорошим вибором для акваріумістів-початківців. Для креветок Амано не характерна зайва лякливість, вони люблять активно плавати і вивчати на предмет харчування ґрунт, декорації й усе, що їх оточує.

Обсяг акваріума для креветок Амано підбирається в залежності від їх кількості. Рекомендується передбачити на одну особину не менше 5 літрів води. Акваріум повинен мати кришку, а всі великі технологічні отвори мають закриватися, щоб уникнути випадкових втеч вихованців. Варто відзначити, що креветки Амано відмінно лазять по шлангах і трубках.

Тримати креветок найкраще групами від 10 особин. Ґрунт використовується будь-який, що підходить для вирощування живих рослин: пісок, дрібна галька, високопористий ґрунт з особливої глини. Забезпечте креветок якомога більшою кількістю укриттів з дрібнолистих рослин, корчів, пластикових трубок.

Креветки Амано чутливі до вмісту у воді азотистих сполук. Тому якісна фільтрація та аерація – перше, про що варто потурбуватися. Як і в місцях природного проживання, ці креветки люблять плавати проти течії, створюваної фільтром.

Креветки Амано досить невибагливі. Вони не такі полохливі, добре уживаються з усіма дрібними мирними рибами. Від особливо активних мешканців миттєво ховаються. Самі ж ракоподібні для інших мешканців абсолютно безпечні, вони не чіпають ні ікру, ні мальків рибок.

Оптимальні параметри води для утримання креветок: Т=23-27°С, pH=7.0-7.5, GH=2-20.

Щотижня підмінюється до 20% об’єму акваріума. Як й інші акваріумні ракоподібні, креветки Амано погано переносять високий вміст міді.

Сумісність

Креветки Амано – абсолютно миролюбні створіння, які відмінно підходять для тримання у спільних з мирними видами акваріумних риб. У сусіди можна вибрати півників, гурамі, барбусів, живородних рибок. Добре вживаються зі спокійними сомами: коридорасами й анциструсами.

Оскільки креветки не відрізняються великими розмірами, утримання їх з великими рибами чи хижаками категорично не рекомендується, щоб “рачки” не стали їх жертвою. Навіть відносно спокійні скалярії будуть не проти закусити молодими креветками.

При утриманні з мирними рибками іноді можна бачити, як кумедно креветки Амано відбирають корм один у одного й у риб.

Годування

Як і багато родичів, креветка Амано – всеїдний водний мешканець. Основу її раціону складають водорості, детрит, залишки корму для риб. Найбільше ракоподібні полюбляють м’які водорості та нитчатку.

Якщо в акваріумі мало водоростей і органічних залишків, креветок слід обов’язково підгодовувати спеціалізованими кормами. Можна вибрати палички чи гранули, які опускаються на дно й не забруднюють воду завдяки своїй структурі. Також можна використовувати універсальний корм у формі тонких тонучих пластинок.

Розмноження й розведення

Розведення креветок Амано у домашніх умовах не становить особливих труднощів, але має свої нюанси. Справа в тому, що личинки креветок розвиваються не у прісній, а у солоній воді. Тому якщо ви поставили перед собою завдання отримати потомство, заздалегідь приготуйте окремий нерестовий акваріум. Розведення в загальному акваріумі навряд чи буде успішним: не можна підвищувати солоність води, бо багато які риби цього не переносять, а молодняк може бути з’їдений сусідами по акваріуму.

Коли самки креветок Амано готові до нересту, під хвостом у них можна виявити прозорі яйцеві сумки для зберігання майбутніх ікринок. Дозрілі самки виділяють у воду феромони – особливі хімічні речовини, які приваблюють самців. Під їх дією самці починають залазити на самок і запліднювати ікру. У заплідненні однієї самки нерідко бере участь кілька самців.

Через два дні у яйцеві сумки опускається темно-зелена ікра. Плодючість самки може становити до 1000 ікринок. Виношування триває 4-5 тижнів. У цей час у самок змінюється поведінка: вони намагаються сховатися в зарослях рослин, стають дуже полохливі і обережні. Це найвдаліший час, щоб відсадити самку до окремого акваріума.

Пересаджувати самок краще вночі. Креветки мають позитивний фототаксис, тобто вони реагують на світло та рухаються в його бік. Для їх вилову на акваріум направляється промінь ліхтарика, креветка заганяється в кут і виловлюється дрібнопористим сачком.

Важливо! При пересадці самки в нерестовому акваріумі повинна бути прісна вода. Інакше ікра може загинути. Нерестовий акваріум має відповідати певним вимогам:

1. Відсутність прямих сонячних променів. Для цього краще обклеїти стінки ємності чорною плівкою, що допоможе уникнути стресу в личинок.
2. В акваріум необхідно помістити укриття, в якому буде ховатися вагітна самка. Добре підійдуть керамічні гроти, пластикові трубки чи шматочок глиняного горщика.
3. Поруч з акваріумом необхідно поставити неяскраву лампу, яка буде увімкнена цілодобово.
4. Для насичення води киснем використовується невеликий компресор з розпилювачем. Потік не повинен бути дуже сильним, інакше личинку винесе на поверхню, де вона загине, приклеївшись до бактеріальної плівки.

У відповідних умовах ікра розвивається близько місяця. Яйця при цьому змінюють колір з темно-зеленого на світліший. Перед появою на світ у зародків у яйцях можна помітити очі. Після вилуплення личинок самку відсаджують назад у загальний акваріум.

Починаючи з цього моменту, воду у нерестовому акваріумі необхідно підсолити. Для цього знадобиться не харчова кухонна сіль, а спеціальна, призначена для морських акваріумів. Її можна придбати у зоомагазинах. Рекомендована солоність води – 35 г/л. Виміряти солоність можна спеціальним приладом – ареометром. Температуру для личинок краще підтримувати на рівні 20-22°С.

Личинки швидко ростуть, приблизно через 2-3 тижні вони починають перетворюватися на дорослих креветок. У цей період солоність поступово знижується в 2 рази, до 17 г/л. Раз на тиждень необхідно підмінювати 30% води.

Через два місяці після вилуплення молоді креветки готові до пересадки у прісноводний акваріум. Щоб усе пройшло без проблем, за годину до передбачуваної операції необхідно підмінити на прісну 50% солоної води у нерестовику.