Барбус мутант або мшистий або зелений (Puntigrus tetrazona var. Green)

Опис

Слово “мутант” у назві барбуса не повинне лякати акваріумістів. Воно зовсім не означає, що рибка матиме якісь дивні особливості, а лише вказує на шлях набуття цієї незвичайної селекційної форми.

Загальні відомості

Рибка, про яку йтиметься, має кілька імен, причому кожне з них вживається досить часто, що іноді призводить до плутанини. Вона є селекційною формою всім відомого суматранського барбуса (Puntigrus tetrazona) й була отримана в результаті мутації, що призвела до того, що окремі смужки на тілі стали настільки широкими, що злилися між собою, утворивши цілісний візерунок. Тому перше ім’я героя статті так і звучить – барбус мутант. Однак деякі розводчики звернули увагу на незвичайний смарагдовий колір отриманих форм і нарекли його зеленим (або моховим) барбусом. Таким чином, зустрічаючи одну з цих назв, важливо розуміти, що йдеться про одну й ту ж рибку.

Незважаючи на те, що колір барбуса кардинально відрізняється від забарвлення предка, захоплююча поведінка, зграйний спосіб життя та витривалість дісталися новій формі у спадок. Тому умови утримання не відрізняються від того самого у суматранського барбуса. Рибка без проблем може бути рекомендована акваріумістам-початківцям.

Зовнішній вигляд

Форма тіла барбуса мутанта – повна копія свого прабатька. Воно високе, із загостреною головою та роздвоєним хвостом. Плавники невеликі, чорні, часто з червоною облямівкою. У самців також у червоне забарвлена область біля рота. Рибки можуть досягати розміру 6-7 см. Особливістю даного барбуса є окрас. На тілі немає смужок, а сама луска пофарбована у смарагдово-зелений колір із металевим блиском.

Тривалість життя в акваріумі складає до 5 років.

Ареал проживання

Барбус мутант не мешкає у природних водоймах, оскільки є селекційною формою. На продаж рибки надходять переважно з країн південно-східної Азії, де їх розводять на спеціальних фермах.

Догляд і утримання

Найголовніша умова для утримання барбуса-мутанта – наявність зграї. В акваріум необхідно поселити не менше 6 особин, тому що рибки при одиночному утриманні відчувають сильний стрес, який негативно позначається на їхньому імунітеті. Також у самотніх рибок різко підвищується рівень агресії, вони починають нападати на сусідів по акваріуму. Коли ж є зграйка, то барбуси переважно зайняті з’ясуванням стосунків лише між собою.

Для утримання мінімальної зграйки риб потрібний акваріум об`ємом від 60 літрів і з кришкою – вона має запобігти вистрибуванню цих активних риб. Перевагу краще віддати довгому акваріуму, щоб у барбусів мутантів було більше місця для плавання. Декорації підбираються на смак акваріуміста. Найкраще рибки виглядають із природними корчами, камінням і, звісно ж, живими рослинами. Обов’язково створіть куточки з густим чагарником, де барбуси зможуть ховатися для відпочинку чи у разі небезпеки.

Барбуси мутанти – любителі чистої води, багатої киснем, тому акваріум має бути обладнаний відповідним фільтром і компресором. Позитивно позначається на тонусі рибок помірна течія від фільтра. Раз на тиждень не забувайте підмінювати 30% води.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-26°С, pH=6.5-7.0, GH=5-18.

Сумісність

При утриманні барбуса мутанта у загальному акваріумі назвати його тихонею не можна. Цей задирака може позбавити спокою багатьох рибок, особливо коли вони повільні й мають великі вуалеві плавники. Агресію непогано знижує зграйне утримання, але й воно стовідсотково не гарантує сусідам спокійного існування. Отже, не рекомендується підселяти барбусів мутантів до золотих рибок, півників, ляліусів і гурамі. Великі хижі риби також стануть не найкращими сусідами для них.

Оптимальним буде утримання у видовому акваріумі чи спільно з іншими барбусами. Особливо ефектно виглядають разом зграйки мутантів і суматранських барбусів. Також цю форму можна поєднувати з даніо, тетрами, молінезіями, тернеціями, мирними сомиками.

Годування

Найкраще годувати барбуса мутанта якісним сухим кормом – це запорука міцного здоров’я, довголіття й активності ваших вихованців. Рибки беруть корм із поверхні та на середніх глибинах.

Годування живими та замороженими кормами несе ризик зараження акваріума небезпечними інфекціями та паразитами, до того ж ці види корму неповноцінні, отже, рибки не отримують у потрібному обсязі поживні речовини та вітаміни.

Барбусу мутанту чудово підійдуть наступні сухі корми – універсальний корм у вигляді пластівців для всіх видів декоративних риб, високоенергетичні чіпси, гранули маленького розміру.

Апетит у барбусів мутантів відмінний, тому рибки схильні до переїдання. Цього краще не допускати, щоб продовжити життя своєму вихованцю. Для цього обов’язково дотримуйтесь норм годування (один-два рази на добу невеликою порцією корму, який буде з’їдений за кілька хвилин) і регулярно влаштовуйте рибкам (раз на тиждень) «розвантажувальний день».

Розмноження та розведення

Процес розведення барбуса мутанта не надто складний. Статева зрілість настає у віці 4-6 місяців, при досягненні рибки розміру 3-4 см. До нересту відрізнити самку від самця дуже проблематично. Але у період розмноження відмінності стають помітнішими: самка має округле черевце і зазвичай більша за самця. Чоловіча ж особина набуває яскравого забарвлення плавників і мордочки.

У якості виробників найкраще обирати найактивніших і найяскравіших риб. Коли вибір зроблений, розсадіть пару та рясно годуйте протягом 1-2 тижнів. У цей час можна приготувати нерестовий акваріум. Його об’єм має становити не менше 40 літрів. На дно вкладається сепараторна сітка, жмутки моху й інших дрібнолистих рослин. Це необхідно для того, щоб батьки не з’їли своє потомство.

Пару висаджують у підготовлений акваріум увечері, а вранці зазвичай спостерігається нерест. Якщо цього не сталося, можна спробувати простимулювати рибок. Для цього зробіть підміну 1/3 води та на 2 градуси підвищіть температуру в акваріумі.

Плодючість самки становить до 200 ікринок, вони жовті та прозорі. Після завершення процесу запліднення батьків краще прибрати з акваріума. Інкубація триває до 30 годин, після чого з’являються личинки з жовтковим мішком. Самостійно харчуватися рибки здатні вже за п’ять днів після нересту.