Гурамі змієподібний або «зміїна шкіра» (Trichopodus pectoralis)

Опис

Рибки гурамі дуже популярні вихованці для великої кількості акваріумістів. Гурамі цінують за миролюбний характер, привабливе забарвлення та відносно великі розміри.

Загальні відомості

Змієподібний гурамі або «зміїна шкіра» (Trichopodus pectoralis) – прісноводна променепера рибка з сімейства Макроподові, яка мешкає в країнах Південно-Східної Азії. У природі здатна виростати до 30 см, тому на батьківщині (особливо в Таїланді) є важливим об’єктом рибальського промислу та аквакультури. Представників цього виду виловлюють та вирощують на спеціальних фермах для внутрішнього споживання та експорту. М’ясо у змієподібного гурамі смачне і солодке. Його можна готувати на грилі або використати для приготування рибного супу. Невибагливість у догляді та відносна легкість у розмноженні лише додають привабливості цьому виду.

Незважаючи на свої великі розміри, змієподібний гурамі прижився і в декоративній акваріумістиці. У рибки цікаве забарвлення, в якому поєднуються жовті та темні плями, роблячи його схожим на шкіру змії. Звідси й пішла видова назва. При домашньому утриманні змієподібні гурамі рідко виростають понад 15 см.

Характер у них вкрай миролюбний, тому рибка відмінно підійде для використання у загальних акваріумах. При цьому у змісті ці вихованці досить прості. Змієподібний гурамі, як і його найближчі родичі, відноситься до лабіринтових рибок.

У перекладі з яванської “гурамі” – “риба, яка висовує з води свій ніс”. І ця назва, як жодна інша, підкреслює основну особливість цих рибок. Вся справа у тому, що гурамі має спеціальний орган дихання – зябровий лабіринт. Раніше вважалось, що завдяки цьому органу гурамі запасається водою й таким чином переживає посуху чи переміщається між водоймами, що пересихають. Але насправді лабіринт дозволяє рибкам гурамі ковтати й використовувати для дихання атмосферне повітря. Тому гурамі необхідно періодично спливати до поверхні води та робити «ковток» повітря. При цьому, якщо доступ до поверхні води перекритий, рибка може загинути.

Другою особливістю гурамі є видозмінені черевні плавники. У рибок вони перетворилися на тонкі довгі нитки і служать органом дотику. Таке пристосування виникло у процесі еволюції для орієнтації в каламутній воді типових для рибок природних середовищ. Але навіть при утриманні у кришталево чистих акваріумах рибки гурамі не втрачають звички обмацувати все своїми плавниками.

Варто зазначити, що назва “гурамі” – збірна. Коректно таким ім’ям називати лише представників роду Trichogaster (Trichopodus), але історично склалося, що акваріумісти стали називати “гурамі” й деякі види зі схожих родів.

Зовнішній вигляд

Гурамі змієподібний – одна з найвитонченіших акваріумних рибок. Його тіло витягнуте, трохи стиснуте з боків, що надає силуету обтічність і плавність. Спинний плавець порівняно невеликий, а анальний тягнеться майже вздовж черевця. Особливо примітні довгі ниткоподібні черевні плавці, якими рибка обмацує предмети і буквально «досліджує» навколишній простір. Добре розвинені і грудні плавці, вони набагато більші, ніж в інших гурамі.

Забарвлення змієподібного гурамі варіюється від оливково-сірого до світло-жовтого, іноді з легким сріблястим блиском. З боків помітна темна, нерівна лінія, що проходить від голови до хвостового стебла. У деяких особин видно ледь помітні діагональні смуги, що нагадують візерунок змії. Нижня частина тіла зазвичай світліша, майже біла.

Плавники гурамі мають сіро-зелений колір, але у самців вони нерідко прикрашені оранжевими чи червоними краями. Райдужна оболонка ока у здорових риб переливається бурштиновим відтінком. Молоді особини відрізняються більш контрастним малюнком – по тілу від ока до хвоста у них тягнуться виразні зигзагоподібні лінії.

У природі гурамі «зміїна шкіра» може досягати 25–30 сантиметрів завдовжки, проте в акваріумних умовах зазвичай зростає до 15 сантиметрів.

При хорошому догляді та збалансованому харчуванні тривалість життя цієї риби становить від чотирьох до шести років.

Історія появи/відкриття

Поширення гурамі як акваріумного виду тісно пов’язане з ім’ям французького вченого П’єра Карбоньє. У середині XIX століття він займався питаннями акліматизації у Європі тварин з тропіків, у тому числі й рибок гурамі. Але тут йому довелося зіткнутися з певними труднощами.

На своїй батьківщині – у тропічних водах Таїланду, В’єтнаму та Малайзії – рибок гурамі можна було зустріти у малопридатних для життя місцях: у дощових бочках, стічних канавах, на рисових полях. Вода там часто брудна та каламутна. Це наводило на думку про неймовірну живучість гурамі. Але будь-які спроби доставити хоча б кілька екземплярів до Старого світу закінчувалися катастрофою: усі рибки гинули в дорозі. Після численних невдач гурамі стали вважати проблемною рибкою, і її поширення загальмувалося. І лише через двадцять років вдалося з’ясувати причину постійної загибелі цієї невибагливої рибки у дорозі.

На жаль, на той час люди не знали про особливості лабірінтових рибок і необхідність їх доступу до атмосферного повітря. Відловлених переселенців садили до бочки, доверху залитої водою, та щільно закривали. У таких умовах гурамі масово гинули, це часто відбувалося ще до початку морської подорожі. І лише після того, як бочки з рибами стали заповнювати лише на дві третини, вдалося доставити перші екземпляри до Європи. Сталося це у 1896 році.

На територію колишньої Російської імперії гурамі вперше були привезені А.С. Мещерським – відомим любителем-акваріумістом, він придбав рибок безпосередньо у П’єра Карбоньє. Великий внесок у поширення цих чудових рибок внесли також Пол Матте (привіз свою колекцію з Німеччини) і В.М. Десницький, який привіз рибок гурамі із Сінгапуру.

Ареал проживання

Змієподібний гурамі широко поширений у прісних водоймах Південно-Східної Азії. Його природний ареал охоплює басейни найбільших річок регіону – Меконга та Чаупхраю. Зустрічається рибка у В’єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Таїланді та М’янмі. Завдяки своїй витривалості та здатності пристосовуватися до різних умов середовища, цей вид був успішно розселений людиною і сьогодні поширився далеко за межами свого природного місцеперебування – в Малайзії, на Філіппінах, у Сінгапурі, Індонезії, Папуа-Новій Гвінеї, Шрі-Ланці, Новій Каледон.

У країнах, де він зустрічається, гурамі «зміїна шкіра» цінується не лише як декоративна, а й як харчова риба. Її спеціально вирощують на фермах, що зробило цей вид важливим об’єктом аквакультури. При цьому в природі він залишається однією з найхарактерніших риб для водойм тропічного поясу.

Змієподібні гурамі воліють дрібні, спокійні або стоячі водойми з великою кількістю рослинності – ставки, болота і рисові поля. Вони особливо чутливі до структури середовища та тяжіють до місць, де густі чагарники служать укриттям та джерелом їжі. У сезон дощів риби переміщуються в затоплені ліси та заплавні луки, де знаходять достаток корму, а зі зниженням рівня води повертаються назад у постійні водоймища. Стає зрозуміло, чому у рибок розвинулися настільки високі адаптивні здібності, що полегшують їх утримання та вирощування.

Гурамі можна зустріти як у річках і струмках, де вода тече, так і у водоймах зі стоячою водою, непридатною, на перший погляд, для життя. Окремі види (плямистий і бурий гурамі) можуть витримувати невелике підвищення солоності, тому зустрічаються у зонах припливу і в гирлах річок, які впадають в океан.

Види

Як уже було сказано вище, власне, «гурамі» – це чотири види з роду Trichogaster:

• Бурий гурамі (Trichogaster microlepis)
• Перлинний гурамі (Trichogaster leeri)
• Місячний гурамі (Trichogaster pectoralis)
• Плямистий гурамі (Trichogaster trichopterus)

Але традиційно «гурамі» називають й інші близькі до них види, популярні в акваріумістів: поцілункові (рожеві) гурамі (Helostoma temminckii), гурамі-буркутуни (Trichopsis vittata), карликові гурамі (Trichopsis pumila), медові гурамі (Colisa chuna), шоколадні гурамі (Sphaerichthys osphromenoides).

Деяку плутанину до класифікації вносить також велике різноманіття кольорових морф плямистого гурамі: блакитний гурамі, золотий гурамі тощо.

Догляд і утримання

Для утримання гурамі «зміїна шкіра» необхідний просторий акваріум, здатний забезпечити їм комфорт та стабільні умови, близькі до природних. Ці риби вважають за краще жити в нижніх та середніх шарах води, тому важлива достатня довжина резервуара. Оптимальний обсяг для кількох дорослих особин становить не менше 100 літрів, а довжина акваріума – близько 90–120 сантиметрів. Такий простір дозволяє гурамі вільно плавати та демонструвати свою природну поведінку. Грунт можна використовувати піщаний, дрібногальковий або спеціальний акваріумний. Останній не тільки найкраще підходить для вирощування живих рослин, але й має пористу структуру, надаючи таким чином додаткову площу для заселення корисними бактеріями, що нітрифікують.

Гурамі справедливо вважаються одними з найменш вибагливих рибок. Відмінна витривалість і наявність додаткового органу дихання дозволяє їм пристосовуватися до різних параметрів води і спокійно переносити відсутність примусової аерації.

Дуже важливим моментом при утриманні гурамі є наявність покривного скла в акваріумі. Це дозволить вирішити два завдання. По-перше, повітря над поверхнею води сильно не охолоджуватиметься, і рибки гурамі не пошкодять свій досить чутливий лабіринт через контраст температур. По-друге, скло захистить особливо стрибучих особин від загибелі.

Зважаючи на свою витривалість, гурамі можуть без проблем існувати у воді з широким діапазоном жорсткості та кислотності, але найоптимальнішою буде слабокисла вода (pH 6.0-6.8) з жорсткістю до 10°dH. Найбільш важливим параметром є температура води, рекомендується підтримувати її на рівні 25-27°С, а під час нересту – навіть до 28-30°С. Холодну воду рибки переносять погано, починають хворіти. Тому в акваріумах з гурамі необхідно встановлювати терморегулятори.

Для гурамі бажано організувати хорошу фільтрацію води, але без сильного потоку, адже у природі більшість видів надає перевагу водоймам із стоячою водою. Аерація необхідна для нормальної роботи азотного циклу, самі рибки гурамі можуть спокійно обходитися без неї.

Змієподібні гурамі тяжіють до спокійних, трохи затемнених ділянок води. Тому оформлення акваріума повинне включати густі посадки живих рослин, як донних, так і плаваючих, що створюють м’яку тінь. Особливо корисні зарості по краях, що залишають у центрі відкритий простір для плавання. Важливо передбачити укриття – гроти, корчі, каміння чи декоративні елементи з кераміки. Темний грунт вигідно підкреслює сріблясто-зелене забарвлення риби і робить його особливо виразним. Так як гурамі живуть у природі у водоймах зі слабким перебігом, фільтр в акваріумі має бути продуктивним, але не створювати сильного потоку. Чиста, але спокійна вода одна з ключових умов для здоров’я риби. З цим особливо добре справляються зовнішні фільтри. Необхідно також забезпечити аерацію та підігрів, підтримуючи стабільну температуру. Освітлення краще вибирати приглушене – яскраве світло викликає у цих риб стрес. Не забудьте раз на тиждень замінювати 20% води на свіжу, щоб уникнути накопичення небезпечних продуктів обміну речовин. Тільки пам’ятайте, що воду з-під крана не можна відразу вливати в акваріум до рибок, оскільки вона може містити хлор або важкі метали. Щоб нейтралізувати ці речовини, скористайтеся кондиціонером. Він не тільки вмить зробить воду безпечною для риб, але й позбавить незручної процедури відстоювання води.

Оптимальні параметри води змісту: Т=22-30°С, pH=5.8-8.5, GH=2-30.

Сумісність

Змієподібний гурамі — один із наймиролюбніших представників свого роду. Незважаючи на значні розміри, ця риба відрізняється спокійною вдачею і легко уживається з іншими мирними мешканцями акваріума. Самці змієподібних гурамі менш територіальні, ніж представники інших видів, і рідко виявляють агресію навіть у період розмноження. Завдяки врівноваженому характеру і високій витривалості цей вид часто рекомендують акваріумістам-початківцям.

Найкраще змієподібні гурамі почуваються в компанії спокійних риб схожого розміру. Хорошими сусідами для них стають барбуси, даніо, тетри, коридораси, анциструси, розбори, скалярії та інші гурамі. Такі сусіди не створюють зайвого руху та не заважають вести звичний спосіб життя. Однак варто пам’ятати, що занадто дрібну рибу вони можуть сприймати як здобич, особливо якщо та поміщається в рот дорослої особини.

За всієї своєї миролюбності змієподібні гурамі погано переносять сусідство з активними або агресивними видами. Швидкі, галасливі риби здатні викликати у них стрес, через що вихованці стають полохливими, втрачають апетит і яскравість забарвлення. Тому для комфортного співіснування цих риб необхідна спокійна обстановка.

Не бажано тримати гурамі з активними видами на зразок суматранських барбусів чи меченосців. Вони часто травмують плавники та вуса гурамі.

Категорично не рекомендується підсаджувати їх до акваріумів з великими африканськими й американськими цихлідами, гібридними папугами, золотими рибками.

Рибок гурамі можна активно використовувати для боротьби з дрібними равликами (котушками чи фізами), які дуже швидко заповнюють акваріум і можуть нашкодити рослинам. Також деякі види гурамі несумісні з креветками.

Годування

Змієподібний гурамі – всеодна рибка. У природному середовищі він харчується переважно водоростями та фітопланктоном, які становлять основу його раціону. При цьому риба не відмовляється від тваринної їжі: вона поїдає дрібних водних і наземних безхребетних, таких як личинки комах, молюски і навіть дрібні павуки. У природних умовах гурамі часто підбирають дрібних комах, що впали у воду, або виглядають здобич серед рослинності. Така різноманітність харчування дозволяє їм виживати в різних біотопах.

 В їжі рибки невибагливі. При утриманні в акваріумі важливо забезпечити різноманітне та збалансоване харчування. При годуванні сухими кормами необхідно враховувати, що рот у рибок гурамі дрібний, тому корм має бути відповідного розміру.

Випускається ціла низка повноцінних кормів, які відмінно підійдуть для різних видів гурамі:

• універсальний корм у вигляді пластівців для всіх видів тропічних риб. Чудово підходить для щоденного повноцінного харчування риб.
• високоякісний корм у вигляді чіпсів. Містить концентрат натуральних барвників, що посилює природне забарвлення риб червоних і жовтих тонів. Ідеально підійде для медових і золотих гурамі.
• корм для декоративних рибок із маленьким ротом. Представляє собою дрібні гранули, які плавають і поступово опускаються на дно. Чудово підходить для риб, які харчуються у верхньому і середньому прошарках води.

Найсмачніші ласощі, які складаються з популярних кормових безхребетних (мотиль, артемія, дафнія, криль).

Годувати рибок гурамі необхідно кілька разів на день такою кількістю корму, який повністю з’їдається рибками за кілька хвилин.

Варто зазначити, що гурамі можуть переносити голодування до 5-10 днів без усіляких наслідків.

Розведення

Розмноження змієподібного гурамі є захоплюючим процесом, який при цьому не вимагає складних умов і доступний навіть для акваріумістів з невеликим досвідом. Статевий диморфізм у цього виду виражений виразно: у самців загострені спинний та анальний плавці, а черевні пофарбовані в оранжево-червоні тони; самки ж більш округлі та повні. Статева зрілість настає, коли риби досягають приблизно 13 сантиметрів у довжину.

Для нересту досить неглибокого акваріума з рівнем води близько 15–20 сантиметрів та великою кількістю рослин, що плавають. Освітлення має бути м’яким, а фільтрація — щадною, оскільки сильна течія здатна зруйнувати гніздо. Температуру води підтримують близько 28 ° C, що стимулює нерест.

Самець починає будувати характерне для лабіринтових риб пухирцеве гніздо, використовуючи повітря та дрібні шматочки рослинності. Іноді діаметр досягає 20–25 сантиметрів. Коли самка наповнюється ікрою, вона підпливає до гнізда, і починається період залицяння. Риби здійснюють плавні рухи, торкаючись один одного ниткоподібними черевними плавцями. Нерест відбувається під гніздом: самка випускає ікринки, самець запліднює їх та допомагає направити у гніздо. За один цикл можна отримати до 5000 ікринок. Після нересту самку краще відсадити, щоб уникнути конфліктів, хоча самці змієподібних гурамі поводяться набагато спокійніше, ніж більшість лабіринтових. Вони не виявляють агресії і не поїдають потомство, а тому розведення можна проводити і в загальному акваріумі, якщо відсутні інші види, здатні нашкодити кладці.

Самець доглядає гнізд до вилуплення личинок, що відбувається приблизно через добу, а ще через 4-5 днів мальки починають вільно плавати. У цей момент із нерестовика видаляють і самця. Молодь годують інфузоріями, поступово переходячи на науплію артемії, мікрохробаків, а потім на спеціальні корми для мальків. Зростання мальків йде повільно, тому особливо важливо стежити за чистотою води та уникати різких перепадів температури, яких вони чутливі протягом перших місяців життя.

Цікаво, що в період розмноження змієподібні гурамі можуть видавати характерні звуки – тріск, квакання або легке гарчання. Ці звукові сигнали є частиною шлюбного поведінки і демонструють територіальні кордону.